У вечір тихий цей людська душа тривожна,
Хоч би й збайдужніла, хоч би цілком пуста,
Стрічає, як колись, зворушливо-побожна
Великий день Народження Христа.

Весь гамір навкруги приникшує, зникає
І янгол згоди облітає світ . . .
А думка стомлена замріяно блукає
Між сяйних спогадів далеких юних літ…

Чому й справді, за словом поета, свято Різдва завжди хоча б на мить повертає нас у дитинство, до того тепла батьківської любові, до тої блаженної чистоти і всеохоплюючої радості від відчуття якоїсь величезної прекрасної тайни, що її приховує ця сяюча Передріздвяна ніч?

Холодна сніжна темрява, зоряне зимове небо, радісні мелодійні співи десь вдалині — і змучений нескінченними блуканнями та поневіряннями, ти немовби вертаєшся до рідного краю, у теплий затишок отчої домівки.

Чи не так промовляє до нас Господь — у тиші, у осяйній темряві — про найголовніше, для чого ще невідома мова, що замість тисячи слів спалахує блискавкою від серця до серця?

Ось лежить у яслах слабка, беззахисна дитина. Ось дивиться прямо у твою душу Той, хто зцілить усі до єдиної її рани й дарує тобі вічне життя — з Богом, у світлі та любові.

В святочно-прибранім веселому покою
Свічки ялинки тихо мерехтять . . .
На все лягла ясна печать спокою,
Панує всюди мир і благодать.

У цю прерадісну, в цю урочисту мить
Серця людські пошукують обнови
І пориваються живим огнем горіть,
І хочуть пити з келиха любови.

(Борис Лисянський, СВЯТ-ВЕЧІР)

---

У свято Різдва парафіяни Свято-Озерянського храму несли у дар Богонемовляті Христу щиросердечну молитву — власну та спільну, у Богослужіннях. Свята Православна Церква, як і у кожне велике свято, щедро ділиться своїм багатим надбанням, запрошуючи кожного долучитися до богослужбової традиції, що дбайливо зберігалася багатьма поколіннями наших предків.

Дню свята передує Навечір’я Різдва Христового, або Святвечір, — особливий час підготовки до народження Сина Божого. Довге та урочисте ранкове богослужіння цього дня поєднує в собі елементи вечірні та Літургії. Усі його богослужбові тексти проникнуті очікуванням Різдва, центральним моментом є читання Великих часів та звершення Літургії Василія Великого. Ввечері звершувалося Всенічне Бдіння, що починалося читанням Великого повечерія, а у день свята — рання та пізня Божественні Літургії, на яких багато вірян сповідалися та причастилися Святих Христових Таїн. Усім діткам та підліткам, що приходили на святкові Богослужіння, дарували солодкі дарунки від парафії.

Богослужіння у Свято-Озерянському храмі очолював настоятель архимандрит Никодим (Силко), йому співслужили клірики храму. На завершення настоятель привітав вірян зі святом Різдва Христового, подякував усім, хто сумлінно готував себе до нього у дні посту та нагадав про те, що любов до Бога неможлива без любові до тих, хто нас оточує. Архимандрит Никодим також закликав замислитися над словами сьогоднішнього євангельського читання, у яких говориться про те, що після зустрічі з новонародженим Христом мудреці — Волхви поверталися додому іншою дорогою (Мф. 2:1-12).

«Перебуваючи в храмі, в молитві — ми освячуємося. Й очистившись, освятившись, коли виходимо з храму — ми повинні відійти від тієї колишньої, гріховної своєї дороги, якою йшли раніше, а натомість йти тим шляхом, на якому ми зустріли Христа. Щоби ми, змінившись, і далі завжди слідували за Господом нашим Іісусом Христом, і ставали спадкоємцями Царства Божого, амінь!», — сказав настоятель.

---

Діва днесь Пресущого народжує,
і земля вертеп Неприступному приносить,
ангели з пастирями славословлять,
і волхви з зіркою подорожують.
Нас бо ради народилося Немовля,
Предвічний Бог.

---

Світлини у великому розмірі