Оскільки Син Божий дарував нам краще, а ми не зберегли того, то Він приймає тепер гірше, — розумію, наше єство, — для того, щоб через Себе і в Собі відновити образ і подобу, а також навчити нас добродійному життю, зробивши його через Себе Самого легко доступним для нас; звільнити нас від тління спілкуванням життя, ставши початком нашого воскресіння. Щоб відновити сосуд, що розбився та став непридатним, щоб позбавити нас від тиранії диявола, закликавши нас до богопізнання, укріпити і навчити нас перемагати тирана терпінням та смиренням.

Cвятий Іоанн Дамаскін

Різдво Христове — це подія, що, за влучним словом Григорія Богослова, «сколихнула землю». У незбагненній гармонії Різдвяної ночі тихо б’ється серце всього Божого задуму про світ. Христос приносить людству всю любов і милість Святої Трійці, Своїм Втіленням відкриваючи нам, що джерело й сенс усього сущого — у Ньому Самому. Тому й святкуємо ми Різдво так урочисто: як «спасіння світу, день народження людства і спільне свято всього творіння», за словами Василія Великого.

Різдво дарує нам унікальну нагоду зануритися в таїну Божої любові, без якої ми не здатні зрозуміти ні себе, ні світу. Та щоб наблизитися до печери Вифлеєма, треба дещо залишити за порогом: нашу гординю, зухвалу самовпевненість і марну віру в те, що розум здатен усе пояснити. Варто відкласти тривоги, які невпинно бентежать, та житейські клопоти, що з’їдають наш час, приборкати пристрасті й просто, зі смиренням увійти всередину. Лише так зможемо споглядати велике диво, що там звершується. Неможливо нікому наблизитися до цієї Таїни без щирого каяття, тобто без істотної зміни свого ума, щоби перестати дивитися на життя крізь вузьку й убогу призму егоїстичної людської природи, та нарешті побачити все у вічній і безкінечній перспективі Божій.

Нині Цар Христос приходить до нас з любов’ю, смиренням і лагідністю, не для того, щоб судити чи примушувати, а щоб відновити і зцілити. Він приходить, щоб розділити з нами нове життя, щоб Самому стати нашим Життям: життям людяним, сповненим любові, смирення, взаємоповаги, єднання і спілкування з Богом, себто — життям, у якому все людське зростає до Божественного.

---

Різдвяні Богослужіння у Свято-Озерянському храмі розпочалася 6 січня, у день суворого посту та посиленої молитви. Зранку завершувалися Великі часи та зображальні, що, немов сходинки, вели до першої євхаристійної вершини свята — вечірні у поєднанні з урочистою Літургією святителя Василія Великого. У цих богослужіннях, насичених старозавітними пророцтвами, вже відчувається наближення величної події, яка ось-ось має перетворити давнє очікування на радість здійснення.

Ще ближче до таїни Різдвяної ночі веде вірян вечірнє Всенічне бдіння, під час якого серед тихого читання пророцтв вже лунає громогласна звістка: «з нами Бог!». Молитовне єднання громади продовжилося у самий день Різдва Христового, коли радість торжества примножилася за двома Божественними Літургіями — ранньою та пізньою. Численні парафіяни та гості храму, приступивши до Святої Чаші, стали не просто свідками, а живими учасниками євангельської події, приймаючи у ясла своїх душ Христа, що нині рождається заради нашого спасіння.

За традицією у день свята в храмі пролунали архипастирські благословення та напуття — на ранній Літургії вірянам прочитали Різдвяне послання Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, на пізній — послання Високопреосвященнішого Онуфрія, Митрополита Харківського і Богодухівського.

На завершення святкових богослужінь до вірян звернувся настоятель архимандрит Никодим (Силко):

«Сердечно вітаю всіх вас зі світлим святом Різдва Господа нашого Ісуса Христа!

Щойно ми чули послання нашого правлячого архієрея — цю батьківську настанову, слова, сповнені глибокого вболівання за нашу Слобожанщину, за наших людей і за ті тяжкі випробування, що випали на нашу долю в теперішній час. Але народжений нині Христос, Який прийшов у цей світ, дарує нам сили долати всі ці скорботи. Ми маємо пам’ятати непорушну істину: ніщо не відбувається без волі Божої. Навіть волосина з голови людини не впаде без Його святого Промислу. В усьому присутня воля Творця.

Тому, дорогі мої, ніщо не повинно затьмарити нам це радісне свято, адже Христос, прийшовши у світ, прагне народитися в кожній людській душі. Господь прийшов до кожної людини, незалежно від того, якою вона є, який має статус чи становище. Він має народитися в її душі, в її серці.

Саме задля цього ми пройшли шлях Різдвяного посту — цей час приготування, необхідний для того, щоб Христос знайшов обитель у нашому серці. Ми покликані були творити добрі справи, йти назустріч людям, допомагати й підтримувати. Нам траплялося чимало тих, хто потребував бодай нашого доброго слова. І йдеться не обов’язково про якусь матеріальну допомогу, а часто про просту, щиру розмову, про готовність розділити з людиною її тягар у тих чи інших життєвих обставинах.

Тож дай, Господи, щоби ця різдвяна радість торкнулася кожного серця. Несіть це світло у свої домівки, до своїх сусідів, до близьких і знайомих. Радійте народженому Господу нашому Ісусу Христу!»

---

Українські різдвяні піснеспіви у виконанні Великого хору Свято-Озерянського храму під управлінням В. Бойка

«Тиха Ніч Святая»

«Щедрий Святий Вечір Божий»

---

Небо і земля, за словом пророка, нехай сьогодні веселяться, ангели і люди нехай духовно радіють, бо Бог з’явився у плоті тим, що у тіні і темряві перебували, народившись від Діви; вертеп і ясла прийняли Його; пастирі чудо проповідують; волхви зі сходу у Вифлеєм дари приносять; ми ж недостойними устами хвалу Йому, як ангели, принесім: слава в вишніх Богу, і на землі мир, бо прийшов очікуваний народами і спас нас від неволі ворожої.
(Стихира на літії)

---

Альбом світлин свята Різдва Христового