Архіви позначок: Протоієрей Микола Бараненко

18 вересня 2025 р.
ТРИДЦЯТІ РОКОВИНИ ПРЕСТАВЛЕННЯ КОЛИШНЬОГО НАСТОЯТЕЛЯ СВЯТО-ОЗЕРЯНСЬКОГО ХРАМУ ПРОТОІЄРЕЯ МИКОЛАЯ БАРАНЕНКА

Не інакше як чудом можна назвати те, що і у наші часи Господь посилає до нас справжніх Пастирів добрих, які душу свою кладуть, щоби вести вірних до спасіння. Пам’ять про них не згасає в серцях навіть через багато десятиліть, бо їхнє служіння було сповнене істинної любові до Бога і до ближнього. Саме таким був протоієрей Миколай Бараненко (25.12.1932 — 18.09.1995), чиє життя стало свідченням глибокої віри та мужності. Виходець із Черкащини, обдарований юнак, він зробив доленосний вибір у розпал хрущовських гонінь на Церкву: залишивши навчання у світському виші, він, не злякавшись переслідувань, вступив до духовної семінарії. Цей вчинок визначив увесь його подальший шлях — шлях ревного служіння, що розпочався у 1957 році та привів його у 1977 році на поріг Свято-Озерянського храму.

Прийнявши настоятельство, отець Миколай застав нашу холодногірську святиню в занедбаному стані, але його невтомна праця та турбота перетворили її. За роки його служіння храм ожив і оновився: було проведено складні ремонтні роботи, міддю перекрито куполи, встановлено нові хрести та оновлено іконостас, що й донині прикрашає церкву. Та ще більше, ніж про убранство храму, він дбав про душі людей, по-батьківськи наставляючи своїх духовних чад. Саме з його ініціативи при храмі було відкрито першу в єпархії Недільну школу, що активно працювала від тих часів до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Також завдяки отцю Миколаю було встановлено друге щорічне святкування на честь Озерянської ікони — у день її знайдення, 29 червня.

Сьогодні, 18 вересня, у день його відходу до Господа, пам’ять про невтомного пастиря відновлюється посиленою молитвою та добрими спогадами. Ця пам’ять є особливо живою для нинішнього настоятеля храму, архимандрита Никодима (Силка), який мав щастя особисто знати отця Миколая, співслужити йому та отримувати від нього духовні настанови на початку свого власного пастирського шляху. Дотримуючись традиції молитовного поминання, отець Никодим відслужив сьогодні панахиду на могилі свого попередника та наставника на Залютинському кладовищі, єднаючи минуле і сьогодення парафії у спільній молитві за упокій душі приснопам’ятного протоієрея Миколая.

ПАНАХИДА НА МОГИЛІ КОЛИШНЬОГО НАСТОЯТЕЛЯ СВЯТО-ОЗЕРЯНСЬКОГО ХРАМУ ПРОТОІЄРЕЯ МИКОЛАЯ БАРАНЕНКА. 18 вересня 2025 р.

ПАНАХИДА НА МОГИЛІ КОЛИШНЬОГО НАСТОЯТЕЛЯ СВЯТО-ОЗЕРЯНСЬКОГО ХРАМУ ПРОТОІЄРЕЯ МИКОЛАЯ БАРАНЕНКА. 18 вересня 2025 р.

14 травня 2023 р.
«КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА». ВІРШ О. МИКОЛИ БАРАНЕНКА

Серед найдорожчих серцю православного українця святинь – Києво-Печерська Лавра. Надзвичайне, незабутнє місце, справжнє духовне серце рідного краю, де віками покояться тіла найвеличніших Святих нашої землі, у той час як душі їхні, що стоять перед Господом, зігрівають серця співвітчизників безперервною молитвою, боронять нашу землю від зла, дужо підтримують кожного, хто щиросердно прагне служити Богові та ближньому. 

Й від усіх вірних Святої Церкви лине нині до Господа молитва із проханнями дарувати мудрість, взаєморозуміння, щире каяття у всіх неправдах та бажання правди Божої усім тим, від кого зараз залежить земна доля цієї нашої великої святині.

Протоієрей Микола Бараненко. Фото з машинодрукованої поетичної збірки “Скажи мне, Господи, путь, в онь же пойду…”По благословенню настоятеля Свято-Озерянського храму архимандрита Никодима (Силко) ми публікуємо поетичний роздум про Києво-Печерську Лавру його духовного наставника та попередника, настоятеля нашого храму в 1977-95 роках протоієрея Миколи Бараненка. Цього справжнього пастиря, непересічного й обдарованого чоловіка до сьогодні тепло, з вдячністю згадують парафіяни. Чуйне ставлення до кожної людини у отця Миколи поєднувалося з піклуванням про належний вигляд святого храму – за часів його служіння тут велися ремонтні роботи, були перекриті міддю куполи, встановлено нові хрести, поновлено іконостас, а також при храмі відкрили першу в єпархії Недільну школу. 

А починав свій шлях служіння Богові обдарований хлопець родом із Черкащини у далекі 50-ті роки. Заради цього служіння Микола вирішив перервати навчання у Київському Лісоінженерному інституті, покинути батьківщину та податися у похмуру Москву, щоб навчатися у семінарії. Саме у той час, на Великдень 1955 року, двадцятитрьохрічний юнак пише адресований своєму духовному наставнику вірш під назвою “Києво-Печерська Лавра”:

Христос Воскресе! О. Феодосий,
Сообщаю Вам сейчас,
Что в Загорск я возвратился
И жду теперь ответ от Вас.

После я Вам объясню,
Как встретила меня Москва,
А сейчас скажу немножко,
Чем при выезде душа была полна.

Читати далі →

18 сентября 2019 г.
ПАНИХИДА НА МОГИЛЕ БЫВШЕГО НАСТОЯТЕЛЯ СВЯТО-ОЗЕРЯНСКОГО ХРАМА ПРОТОИЕРЕЯ НИКОЛАЯ БАРАНЕНКО

Протоиерей Николай БараненкоДвадцать четыре года назад – 18 сентября 1995 года – отошел ко Господу протоиерей Николай Бараненко, бывший настоятелем Свято-Озерянского храма с 1977 по 1995 год. Отца Николая до сих пор вспоминают те прихожане нашего храма, кому посчастливилось знать его лично. Он был неординарным человеком, хорошо образованным, искренним в общении, готовым помочь и словом, и делом. Евангельские слова «возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим и всею душею твоею и всем разумением твоим» () были путеводной звездой на нелегком жизненном пути этого пастыря. Господь щедро наделил отца Николая многими дарами: молитвы, проповеди, поэзии, благоукрашения, созидания. Он служил образцом целомудрия, эрудиции, чистоты и мужества. Будущий пастырь родился в декабре 1932 года в селе Турия Златопольского района Черкасской области. Окончив местную «десятилетку», стал студентом Киевского лесоинженерного института. С отроческих лет он проявлял немалый интерес к учению Господа Иисуса Христа, тайком посещал церковь. Во времена правления Хрущева, не убоявшись преследований, студент Бараненко оставляет институт и отправляется в Москву, где поступает в духовную семинарию. В 1957 году, в самый разгар хрущевских гонений на Церковь, выпускника семинарии Николая Бараненко рукополагают в сан священника. Ступив на стезю пастырского служения, отец Николай подвизался в Краснодарской епархии, а с 1965 года – в нашей Харьковской. В 1973 году он окончил Московскую духовную академию.

В 1977 году отца Николая назначили настоятелем Свято-Озерянского храма. Он принял холодногорскую церковь в довольно неухоженном виде и сумел немало сделать для ее благоустройства. За годы его служения Озерянский храм преобразился. В то нелегкое для церкви время были проведены ремонтные работы, перекрыт медью купол, установлены новые кресты. До сих пор храм украшает иконостас, обновленный благодаря стараниям отца Николая. Именно за эти труды он получил высокую награду от Патриарха Пимена – орден преподобного Сергия Радонежкого ІІ степени. А на честь тысячелетия Крещения Руси – удостоился митры. Протоиерей Николай по-отечески наставлял своих духовных чад и юных прихожан, окружая каждого вниманием и заботой. По его инициативе при храме была открыта первая в постсоветской истории Харьковской епархии воскресная школа, которая действует и до сегодняшнего дня. А еще отец Николай был инициатором установления ежегодного празднования Обретения Озерянской иконы Божией Матери 29 июня. Теперь мы дважды в год – 29 июня и 12 ноября – празднуем храмовые праздники.

Панихида на могиле бывшего настоятеля Свято-Озерянского храма протоиерея Николая Бараненко, 18 сентября 2019 г.18 сентября 2019 года настоятель Свято-Озерянского храма архимандрит Никодим (Сылко) отслужил панихиду на могиле протоиерея Николая Бараненко, похороненного на Залютинском кладбище г. Харькова. Архимандриту Никодиму посчастливилось лично знать, общаться, дружить с отцом Николаем, сослужить ему за богослужениями. Во время их знакомства отец Николай оказывал будущему настоятелю Свято-Озерянского храма неоценимую помощь, поддерживал и наставлял молодого священника в начале сложного пути служения Церкви Христовой.

Молитвенно обращаясь ко Господу, будем молить Его упокоить с праведными душу приснопоминаемого протоиерея Николая.