Архіви позначок: Двонадесяті свята

19 серпня 2026 р.
ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА

Нині Свята Церква знову закликає нас відірвати погляд від буденності та вирушити у духовну мандрівку. «Прийдіть, зійдімо на гору Господню і в дім Бога нашого, і спогляньмо славу Його Преображення», — лунає крізь століття й поза часом голос святого Андрія Критського, автора величного Покаянного канону, видатного богослова та тайнознавця. У своєму слові на це світле свято він запрошує кожного долучитися до сходження на духовну вершину. Ця подорож вимагає від нас готовності залишити в долині всі земні турботи, скинути покривало нерозуміння та окрилити розум чистими думками, аби разом із Христом піднятися на Фавор.

Святий Андрій наголошує на необхідності цього священного шляху: зійдімо з готовністю, повторює він. Доки ми залишатимемося біля підніжжя духовної гори, милуючись лише тією красою, що передує підйому? Зійдімо разом із тими, хто піднісся Словом, сподобімося вишнього, просвітімося хмарою, відсторонімося від видимого. Очистившись від усього матеріального, причастімося дивовижного світла, що перевищує людські міри. І тоді ми почуємо той блаженний голос Отця, який нехибно свідчить про Божество Єдинородного.

Розмірковуючи над подією Преображення, святитель нагадує, що на вершині гори Спаситель зримо являє нестворене світло Свого Божества. Учні бачать пресвітле Лице Христа, що сяє первозданною красою, та Його білосніжні шати. За духовним тлумаченням, ці шати символізують слова та діла Господні, крізь які прозирає безмежна глибина любові до людства. Споглядаючи це диво, апостол Петро відчуває надприродну радість і промовляє ті відомі слова: «Господи, добре нам тут бути». На думку архієпископа Критського, у цьому вигуку криється одвічне прагнення людської душі звільнитися від метушні, очистити серце і назавжди залишитися поруч із Богом, дозволивши Його благодаті діяти всередині нас.

Із батьківською любов’ю архиєпископ Критський закликає кожного з нас: «…мій співбрате, великими є щедроти, які ти вже отримав; і не менш величними є ті, що ще чекають на тебе, доки ти торуєш свій шлях до Бога. Те, що незбагненний Бог здійснив заради тебе, перевершує всякий розум і всяке осягнення. Тож не занепадай духом під владою лінощів; не будь чужим самому собі й не відкидай благодаті, яку тобі дано. Виявляй належну пошану до свого покликання і не дозволяй собі забути, наскільки щедро тебе обдаровано; не нарікай і тоді, коли відкриєш для себе, що спасіння — це винятково дар Божий, що незмірно перевершує будь-яку відплату за твої зусилля та здобутки.

Іди разом із Христом, Який мандрував світом заради тебе; не здавайся, не зупиняйся у своїй мандрівці, не дозволяй жодній хибній думці поневолити твій розум. Йди угору з Тим, Хто підноситься на небеса; туди пересели своє серце і своє життя. Адже добре тобі бути з Богом. Там буде торжество святих, там лунатиме невимовно світлий голос тих, хто святкує. Понад усе, ведучи добру боротьбу, тримайся благоговіння і щирого прагнення, аби перше допомогло тобі не впасти в гординю, коли радієш величі та красі чеснот, а друге — запалювало й підносило вгору, щоб через якусь внутрішню втому ти не знехтував поступом і сходженням до істинного блага. Зберігай непохитною й чистою навіки цю божественну любов до Того, Хто перебуває понад цим світом, адже Той Улюблений, Якого так прагне осягнути все твоє єство, є безпочатковим і нескінченним».

Свято Преображення Господнього поступово набуло своєї сучасної форми у лоні Східної Церкви впродовж четвертого — дев’ятого століть. За давнім переданням, дата його святкування пов’язана з освяченням величного храму, зведеного рівноапостольною царицею Єленою на вершині гори Фавор. Поряд із цим церковний календар відлічує від цієї події рівно сорок днів до Воздвиження Чесного Хреста, нагадуючи вірним про нерозривний зв’язок фаворської слави Спасителя з Його майбутніми хресними стражданнями.

Здавна це світле торжество супроводжується звичаєм освячення земних плодів. У благодатних краях Греції та Ізраїлю, де на цю пору рясно дозрівав виноград, віряни приносили до вівтаря соковиті грона на знак синівської подяки Творцеві. На нашій українській землі свято називали Великим Спасом, і наші предки зазвичай несли цього дня до храму на освячення фрукти та овочі, колосся і хліб. У Свято-Озерянському храмі з нагоди торжества звершувалися урочисті богослужіння. Цього дня служили ранню та пізню Божественні Літургії. Після завершення кожної з них на церковному подвір’ї відбувалося освячення винограду та стиглих плодів.

На завершення урочистого богослужіння до парафіян зі словом духовної настанови звернувся настоятель архимандрит Никодим (Силко):

«В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Щиро вітаю всіх зі святом Преображення Господа нашого Ісуса Христа.

Звертаючись до євангельських подій, ми бачимо, як Спаситель узяв учнів і зійшов на гору помолитися. Саме щира молитва була Його метою, і під час цього молитовного предстояння Він преобразився. Коли це сталося, апостоли побачили поруч із Ним пророків Іллю та Мойсея. У ту мить серця сповнилися глибоким умиротворенням, і з небес пролунав Глас Отця, який заповідав слухати Ісуса Христа.

Як же ми можемо почути Його сьогодні? Господь у всі віки той самий, тож відповідь — у Святому Письмі. Ми покликані щодня розгортати ці священні сторінки, щоб почути живий голос Спасителя. Слухати і виконувати те, що Він заповів нам. Нам слід керуватися саме тим, що записано у Божому Слові, відхиляючи марні людські вигадки та перекази.

Кожен із нас також має зійти на свою духовну гору. Нам необхідно хоча б на мить відійти від метушливого світу, що повсякчас нас оточує. Коли ми підносимося духовно, ми розриваємо цей обтяжливий зв’язок із суєтою. Лише тоді до нас приходить те блаженство, те умиротворення і та тиха радість, про яку Господь заповідав після Свого Воскресіння, закликаючи нас завжди перебувати в радості. І ця справжня радість завжди примножується тоді, коли Господь Бог подає її через наших ближніх, адже всі Свої благі справи у цьому світі Він звершує саме через людей».

Продовжуючи думку про те, що Творець посилає радість і звершує Свої благі діяння у світі саме через людські руки, настоятель перейшов до значної події у житті нашої громади. Від імені всієї парафії він тепло привітав із днем народження двох невтомних трудівників на ниві Христовій — Артема Борисовича Степанова та Юрія Володимировича Колєснікова.

Кожен із цих мужів щедро присвячує свій час та таланти служінню Церкві, втілюючи віру в конкретних ділах любові. Артем Борисович упродовж багатьох років залишається вірним співпрацівником отця настоятеля у величній справі відродження святинь. Завдяки його жертовності та постійній опіці храмам нашого краю повертається первозданна краса.

Юрій Володимирович, зі свого боку, є надійною опорою повсякденного життя нашої парафії. Вже тривалий час він із незмінною радістю несе свій нелегкий послух, піклуючись про належний устрій церковного побуту. Його пильна увага охоплює та підтримує всі грані парафіяльного буття.

Завершуючи привітання, архимандрит Никодим побажав іменинникам міцного здоров’я, душевного миру та невичерпної Божої благодаті, щоб Господь і надалі щедро примножував плоди їхньої праці на благо Святої Церкви.

Свято-Озерянський храм, 18 серпня 2026 р. <br/>ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА. <br/>Всенічне бдіння

Свято-Озерянський храм, 18 серпня 2026 р.
ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА.
Всенічне бдіння

Свято-Озерянський храм, 19 серпня 2026 р. <br/>ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА. <br/>Рання Божественна Літургія у Всіхсвятському приділі

Свято-Озерянський храм, 19 серпня 2026 р.
ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА.
Рання Божественна Літургія у Всіхсвятському приділі

Свято-Озерянський храм, 19 серпня 2026 р. <br/>ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА. <br/>Освячення плодів після ранньої Літургії

Свято-Озерянський храм, 19 серпня 2026 р.
ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА.
Освячення плодів після ранньої Літургії

Свято-Озерянський храм, 19 серпня 2026 р. <br/>ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА. <br/>Пізня Божественна Літургія

Свято-Озерянський храм, 19 серпня 2026 р.
ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА.
Пізня Божественна Літургія

Свято-Озерянський храм, 19 серпня 2026 р. <br/>ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА. <br/>Освячення плодів після пізньої Літургії

Свято-Озерянський храм, 19 серпня 2026 р.
ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА.
Освячення плодів після пізньої Літургії

Свято-Озерянський храм, 19 серпня 2026 р. <br/>ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА. <br/>Привітання парафіян Артема Борисовича Степанова та Юрія Володимировича Колєснікова

Свято-Озерянський храм, 19 серпня 2026 р.
ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА.
Привітання парафіян Артема Борисовича Степанова та Юрія Володимировича Колєснікова

Свято-Озерянський храм, 19 серпня 2026 р. <br/>ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА. <br/>Благодійна роздача хліба після богослужіння

Свято-Озерянський храм, 19 серпня 2026 р.
ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА.
Благодійна роздача хліба після богослужіння

Встаньте, ліниві душі моєї помисли, що завжди прихиляєте мене до землі, візьміть і піднесіться на висоту божественного сходження; прийдімо до Петра і Заведеїв і разом з ними піднімемся на гору Фаворську, щоб з ними бачити славу Бога нашого, голос же почуємо, який чули з небес, що проповідав Отче Сяйво.
(Ікос канону Преображення)

Альбом світлин свята Преображення Господа нашого Іісуса Христа

30 травня — 1 червня 2026 р.
ТРОЇЦЬКА БАТЬКІВСЬКА СУБОТА.
НЕДІЛЯ 8-МА ПІСЛЯ ПАСХИ.
ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ. П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ.
ДЕНЬ СВЯТОГО ДУХУ

Благословенний Ти, Христе Боже наш, що премудрими рибалок явив, пославши їм Духа Святого, і ними уловив вселенну. Чоловіколюбче, слава Тобі.
(Тропар П’ятдесятниці)

У загальноприйнятій традиції день П’ятдесятниці заведено називати днем народження Церкви, хоча це визначення містить у собі певне спрощення. Згідно з уявленнями ранньохристиянських авторів, відгомін яких ми знаходимо ще у «Пастирі» Єрми, Церква як така передувала самому акту творіння — вона зародилася в початковому Божому задумі як найперша сутність, заради якої згодом і був влаштований увесь видимий світ. Її справжні витоки губляться у вимірах невидимого, серед ангельських ієрархій, ще до появи часу.

Проте саме на п’ятдесятий день від Воскресіння Христового, у мить зішестя Святого Духа, Свята Церква долає межу вічності і розпочинає свій новий, земний етап. Вона вступає у власне історичне існування, стаючи тим живим, відчутним Тілом Христовим, яке відтепер тримається і дихає виключно дією отриманих благодатних дарів Духа.

Саме тому подія П’ятдесятниці не вміщується у звичні межі людської історії. Це радше точка, в якій поновлюється колись перерваний рух. Задуманий ще на початку часів шлях людини до богоподібності, різко зупинений падінням і подальшим відчуженням від Духа, тепер продовжується знову. Земна справа Христа завершується не Його відходом, а саме тим, що Він повертає людській природі здатність знову вміщати в себе Дух. Те, що обірвалося у втраченому раю, відновлюється у Святій Церкві.

Й відтоді Зішестя стає не спогадом, а безперервним станом. Дух не просто відвідує цей світ, Він залишається у ньому, збираючи розрізнені людські особистості в єдине тіло. Усе, що живе у цій єдності — від незбагненної сили Таїнств до найпростішого доброго діла або слова, — тримається на цій незримій присутності. Сповнюючи все, Дух роздає свої дари не сліпо, а, як зауважували святі отці, відповідно до того, наскільки свідомість людини встигла підготувати себе до їхнього сприйняття.

Наша власна П’ятдесятниця починається в ту мить, коли ми проходимо крізь воду Хрещення, позбавляючись рабства гріху, і приймаємо печать Миропомазання. З того моменту дія Духа стає справжньою основою нашого вдосконалення та руху назустріч Господу — і під час звершення Євхаристії, і в найбільш буденній, непомітній для інших молитві. Благодать Утішителя не має жодних перепон та обмежень, вона може торкнутися душі у будь-якому місці, у кожну мить. Проте лише від нас самих залежить, чи збережемо ми це отримане полум’я незгасним серед повсякденної суєтності, чи дозволимо його загасити.

Святкові богослужіння у Свято-Озерянському храмі розпочалися напередодні свята, у Троїцьку батьківську суботу. Це день, коли особлива увага приділяється молитві за всіх померлих. Вечірнє богослужіння з Парастасом, Божественна літургія та загальна панахида об’єднали тих, хто прийшов до Божого Храму, із тими, чий земний шлях уже завершився. У цьому вже лунав відгук прийдешньої П’ятдесятниці, адже вона охоплює всіх, і межа між живими та спочилими стирається перед лицем вічності.

Свято-Озерянський храм. <br/>ТРОЇЦЬКА БАТЬКІВСЬКА СУБОТА. 30 травня 2026 р. <br/>Поминання спочилих

Свято-Озерянський храм.
ТРОЇЦЬКА БАТЬКІВСЬКА СУБОТА. 30 травня 2026 р.
Поминання спочилих

Неділя Трійці, як завжди, змінила звичний вигляд храму. Зелені ризи священнослужителів, гілки дерев, зілля у руках вірян — це не лише данина давній традиції, а й свідчення самого життя, яке пробивається крізь будь-які перешкоди. Після святкової Літургії одразу розпочалася Вечірня, під час якої читалися особливі коліноприклонні молитви. Уперше від самого Великодня громада опустилася на коліна — на знак повернення від беззастережного пасхального торжества до згадки про власну обмеженість і неміч та до зосередженого прохання про дарування Духа.

Завершуючи урочисте богослужіння, з пастирським словом до вірян звернувся настоятель архимандрит Никодим (Силко):

«В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Вітаю всіх зі святом П’ятдесятниці, зі святом Святої Трійці та з днем народження нашої Церкви — тієї самої Церкви, у якій ми отримуємо спасіння та життя вічне. Якби Святий Дух не зійшов на апостолів, якби вони не виявили послуху і не залишилися в Єрусалимі до визначеного часу, невідомо, як би все склалося сьогодні. Й самі вони тоді не знали, що саме відбудеться. Та коли апостоли побачили вогненні язики, що зійшли на них, і почали говорити іншими мовами, коли почали проповідувати Христове вчення, то кожен із людей, які зібралися тоді в місті на свято П’ятдесятниці, чув своє рідне наріччя.

Ця апостольська проповідь лунає і донині, і через неї ми продовжуємо чути слова Господа нашого Ісуса Христа. Й ми самі випромінюємо те світло, яке заповідав нести Спаситель, адже отримуємо його ще під час Таїнств Хрещення та Миропомазання. Ми стаємо носіями благодаті Святого Духа і постійно оновлюємо її в собі під час Святого Причастя. На кожній Літургії ми просимо: «Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа о третій годині апостолам Твоїм послав, Того, Благий, не відніми від нас, але онови нас, що молимося Тобі». І Господь оновлює нас. Оновлює саме для того, щоб ми несли Слово Боже і були цими світочами для світу.

Якщо запалену свічку принести в темряву, вона освітлює все довкола. Такою ж має бути і присутність віруючої людини: перебуваючи серед тих, хто ще не пізнав Бога, ми маємо просвіщати їх, маємо нести це світло далі. Усе це робиться для того, аби здійснилися слова про проповідь Слова Божого в усьому світі. Дай, Господи, нам не похитнутися, не спокуситися жодними загрозами розколу чи примарами якихось швидкоплинних життєвих вигод. Дай нам до останньої хвилини свого земного шляху залишатися відданими вченню Святої Православної Церкви, яка веде нас до спасіння.

Дай нам, Господи, жити саме в цій радості у Христі й не шукати жодної іншої втіхи, бо справжня радість буває лише в Господі. Він віддав Своє життя за всіх нас — за тих, хто зараз стоїть у храмі, і за тих, хто поза його стінами; Він усіх відкупив від вічної смерті. І нехай Господь допоможе нам оновлюватися щогодини, щохвилини, щомиті, коли ми приймаємо Святі Тайни та єднаємося з Господом нашим Ісусом Христом.

Вітаю всіх зі святом і бажаю Божого благословення на всі ваші добрі справи!».

Свято-Озерянський храм. <br/>ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ. П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ. 30 травня 2026 р. <br/>Всенічне бдіння

Свято-Озерянський храм.
ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ. П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ. 30 травня 2026 р.
Всенічне бдіння

Свято-Озерянський храм. <br/>ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ. П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ. 31 травня 2026 р. <br/>Рання Божественна Літургія

Свято-Озерянський храм.
ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ. П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ. 31 травня 2026 р.
Рання Божественна Літургія

Свято-Озерянський храм. <br/>ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ. П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ. 31 травня 2026 р. <br/>Вечірня з читанням колінопреклонних молитов

Свято-Озерянський храм.
ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ. П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ. 31 травня 2026 р.
Вечірня з читанням колінопреклонних молитов

Наступного ранку, у понеділок, свято продовжилося богослужінням Дня Святого Духа. Історично Церква виокремила цей день не заради простого подовження календарного торжества, а як відповідь на давні суперечки, в яких Третю Особу Трійці намагалися применшити до рівня підлеглої, службової сили. Зосереджуючи увагу виключно на Утішителі, ми, услід за Отцями Церкви, стверджуємо Його абсолютну єдиносущність і рівність із Отцем та Сином. Дух осягається не як інструмент або абстрактна властивість, а як самостійна Іпостась, повноцінний Творець і Податель життя. Тому особливе богослужіння цього дня ніби навмисно сповільнює загальний плин П’ятдесятниці, щоби дати змогу вдивитися в саму природу Того, чия незрима дія довершує світобудову і все подає для нашого спасіння.

Свято-Озерянський храм. <br/>ДЕНЬ СВЯТОГО ДУХУ. 1 червня 2026 р. <br/>Молебень з акафістом Святому Духу

Свято-Озерянський храм.
ДЕНЬ СВЯТОГО ДУХУ. 1 червня 2026 р.
Молебень з акафістом Святому Духу

Свято-Озерянський храм. <br/>ДЕНЬ СВЯТОГО ДУХУ. 1 червня 2026 р. <br/>Благодійна роздача хліба після богослужіння

Свято-Озерянський храм.
ДЕНЬ СВЯТОГО ДУХУ. 1 червня 2026 р.
Благодійна роздача хліба після богослужіння

Все подає Дух Святий: відкриває пророцтва, ставить священиків, навчає некнижних мудрости, рибалок показує богословами, збирає весь собор церковний; єдиносущний і співпрестольний Отцю і Сину, Утішителю, слава Тобі.
(Стихира П’ятдесятниці)

19 січня 2026 р.
СВЯТЕ БОГОЯВЛЕННЯ. ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА

Святом Богоявлення, або Хрещенням Господнім, завершується благословенне «дванадцятидення» Святок. У цей святковий час душа кожного вірянина, який долучається до літургійного життя Церкви, сповнюється глибокою розрадою, черпаючи її зі спасительного змісту цих днів. Це звістка про відродження та оновлення людини у Христі, звершене Боголюдиною — Викупителем і Спасителем світу Ісусом Христом. Це той дар, який не здатна запропонувати жодна інша земна сила.

Хрещення Господнє в ріці Йордан розкриває перед нами Ісуса Христа як істинного Месію і Визволителя. Голос Отця Небесного, що лунає над водами, засвідчує Його царську гідність, але це Царство не від світу цього. Сходженням у води Спаситель приносить у світ новий закон буття — закон жертовної любові. Води Йордану, а через них і вся природа, все творіння, освячуються дотиком Творця, перетворюючись із простої матерії на джерело нетління, «дар освячення, гріхів відпущення, зцілення недуг і демонів згубу». Хрещенням Христовим започатковується наше власне спасіння, адже те, що Він прийняв на Себе як Боголюдина, стало початком нашого власного оновлення у Таїнстві Хрещення.

Глибинний зміст цього свята, як зауважують святі отці, полягає у подвійному одкровенні. По-перше, це одкровення про смирення Сина Божого, Який схиляє голову під руку раба, аби «виконати всяку правду» і взяти на Себе тягар людського роду. Як співає Церква: «У вигляді раба прийшов Ти, Христе, щоб хреститися від раба і визволити нас від давнього рабства гріху». По-друге, це величне Богоявлення Трійці, коли над водами відкривається таїна Єдиного Бога у Трьох Особах: голосом Отця, присутністю Сина і сходженням Духа у вигляді голуба. Саме тому це свято іменується Просвітленням, бо воно осяює весь світ світлом Неприступного Божества, закликаючи нас до поклоніння Трійці Єдиносущній і Нероздільній.

Нині, коли ми з вірою приступаємо до Великої Агіасми — святої води, що силою Духа Святого стає джерелом нетління, ми покликані оновити в собі обітниці власного хрещення. Богоявлення — це заклик до повернення у ту першу чистоту, до покаяння, до слідування за Христом, Який, занурившись у мертві через людський гріх води Йордану, вийшов із них у шатах переможця смерті. Він став для нас Дорогою, Істиною і Життям. Єдиною гідною відповіддю на цю безмежну Божественну любов має стати наше життя, перетворене Його благодаттю, наше серце, очищене покаянням, і наша воля, спрямована слідом за Ним шляхом любові, милосердя і правди.

Молитовне приготування до великого торжества Богоявлення у Свято-Озерянському храмі розпочалося ще з 16 січня, у дні передсвята, коли Церква через особливі Богослужіння готувала серця вірних до зустрічі зі святом Просвітлення. У п’ятницю звершувалися особливий чин Богослужіння Часів Навечір’я, зображальних, Вечірні та Утрені. У неділю, поєднавши радість Воскресіння з очікуванням явлення Господнього, було звершено дві Божественні літургії, за якими парафіяни приступили до Сповіді та Святого Причастя. Пізня Божественна Літургія завершувалася Великою вечірнею, що перейшла у перший чин Великого освячення води. Вже у переддень свята віруючі з благоговінням долучилися до Великої Агіасми, приймаючи цю святиню як джерело нетління та освячення душ і тіл.

Завершуючи богослужіння, настоятель архимандрит Никодим (Силко) у своєму пастирському слові привітав вірян із Навечір’ям Богоявлення, нагадавши, що звершене у цей день Велике освячення води закликає передусім до освячення людської душі. Отець настоятель наголосив, що істинне буття християнина — це життя Богом і заради Бога. Лише коли людина щиро відгукується на євангельський заклик «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне», в її серці відбуваються спасительні зміни: відступають егоїзм, гординя, лукавство та всіляка неправда, поступаючись місцем божественній благодаті та чистоті.

Настоятель закликав парафіян з благоговінням ставитися до Великої Агіасми, яка зберігається у християнських домівках протягом року як велика святиня, ціління недуг та духовна підтримка. Він заохотив вірних окропити цією водою свої оселі та розділити радість свята з близькими, які не змогли прийти до храму. На завершення проповіді прозвучали слова духовної надії: подібно до того, як після негоди настає тиша, а після морозів — тепло, так і життя з Богом неодмінно приносить у душу мир, радість та впевненість, що Божественне світло здатне розсіяти будь-яку життєву темряву.

У день свята вірні знову єдналися у Євхаристії за ранньою та пізньою Божественними Літургіями. Після ранньої Літургії, під урочистий спів тропаря «У Йордані хрестився Ти, Господи…» було вдруге звершено чин Великого освячення води.

Вітаючи громаду зі світлим святом Богоявлення, настоятель закликав вірних попри всі випробування війни та життєві труднощі не впадати у відчай, а зберігати впевненість у Божому заступництві та непохитну надію на Спасителя. Особливо значуще прозвучали слова пам’яті про преподобномученика Варсонофія (Мамчича), розстріляного у Харкові саме цього дня 88 років тому. «Дай Господи, щоби молитвами нашого Холодногірського святого Господь і надалі оберігав наш храм, Холодну Гору й усе місто Харків» — сказав архимандрит Никодим.

Розповіді про преподобномученика Варсонофія (Мамчича) присвячена наша наступна публікація.

Свято-Озерянський храм. Неділя 32-га після П’ятидесятниці, перед Богоявленням. Навечір’я Богоявлення (Хрещенський святвечір). 18 січня 2026 р. Чин Великого освячення води

Свято-Озерянський храм. Неділя 32-га після П’ятидесятниці, перед Богоявленням. Навечір’я Богоявлення (Хрещенський святвечір). 18 січня 2026 р. Всенічне бдіння

Свято-Озерянський храм. СВЯТЕ БОГОЯВЛЕННЯ. 19 січня 2026 р. Чин Великого освячення води після ранньої Літургії

Свято-Озерянський храм. СВЯТЕ БОГОЯВЛЕННЯ. 19 січня 2026 р. Пізня Божественна Літургія

Свято-Озерянський храм. СВЯТЕ БОГОЯВЛЕННЯ. 19 січня 2026 р. Окроплення святою водою після пізньої Божественної Літургії

Прийдіть, уподібнимося мудрим дівам; прийдіть, зустрінемо Владику, що явився, бо Він прийшов як жених до Іоана. Йордан побачив Тебе, убоявся і зупинився; Іоан взивав: не насмілююся торкатися глави Безсмертного. Дух сходив у вигляді голуба, щоб освятити води, і голос був з небес: Цей є Син Мій, що прийшов у світ спасти рід людський; Господи, слава Тобі.
Стихира на літії

Альбом світлин Святого Богоявлення

Сайт Свято-Озерянського храму

Про храм, новини, події, недільна школа, фотоальбом

Архіви позначок: Двонадесяті свята

19 серпня 2026 р.
ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА

30 травня — 1 червня 2026 р.
ТРОЇЦЬКА БАТЬКІВСЬКА СУБОТА.
НЕДІЛЯ 8-МА ПІСЛЯ ПАСХИ.
ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ. П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ.
ДЕНЬ СВЯТОГО ДУХУ

19 січня 2026 р.
СВЯТЕ БОГОЯВЛЕННЯ. ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА