Стрімко тече сповнений тихої радості передчуття народження Сина Божого час Різдвяного посту. Лише два тижні залишилося до Свята, що своїми сяйвом і теплом рік за роком перетворює цю темну й незатишну пору року на утішну та відрадну.

Саме цими днями зустрічаємося ми на світлому шляху до Різдва Христового із трьома Святителями — наче з тими трьома мудрецями, що несли дари Новонародженному. Вдячно вклонившись минулого тижня всесвітньо відомим Отцям Церкви — Миколаю Мирлікійському та Амвросію Медіоланському, нині шануємо нашого рідного співвітчизника — Іоасафа Горленка.

У особистості святителя Іоасафа вдало поєдналися риси тих двох славних Отців Церкви. Подібно до Миколая Чудотворця, він ревно дбав про своїх ближніх, невтомно та таємно допомагаючи усім нужденним. Як і Амвросій Медіоланський, він піклувався про збереження чистоти Православ’я, живою проповіддю сіяв Слово Христове та залишив по собі певний богословсько-літературний доробок.

Найважливіше ж для нас, що духовний світоч святителя Іоасафа засяяв саме для наших предків, на нашій батьківщині — він став одним із перших відомих святих Слобожанщини. Його пастирська діяльність, спрямована на зміцнення віри та поширення освіти, його власний приклад у слідуванні Христу для всіх оточуючих, його гаряча молитва про паству, що не припинилася й після завершення короткого земного життя Святителя — усе це дійсно склало наріжний камінь у будівництві Святої Церкви на нашій рідній землі.

---

На святкові Богослужіння у Свято-Озерянському храмі зібралися парафіяни та віряни Харківщини, щоб відзначити престольне свято, вознести подяку Господу за мудрого пастиря — святителя Іоасафа — та молитовно просити миру й злагоди для нашої стражденної Батьківщини. Богослужіння очолював настоятель архимандрит Никодим (Силко), йому співслужив сонм священства Свято-Покровського монастиря міста Харкова, Харківської та Ізюмської єпархій.

На завершення свята настоятель подякував усім священникам та вірянам за те, що знайшли можливість прийти у цей день до храму на спільну молитву та побажав кожному наслідувати Святителя Іоасафа у його вірності Христу, у гідному несінні свого життєвого хреста, без ремствувань та нарікань.

---

Радуйся, бо молитви твої всенощні благодать Божу на землю зводили, радуйся, бо дні твої багатотрудні благо Церкві та людям приносили.
Радуйся, бо про словесних овець стада твого пастирську турботу повсякчас являєш; радуйся, бо чин церковний благоліпно справляєш.
Радуйся, бо сварки та розбрат забороною твоєю втихомирив; радуйся, бо мирному життю пресвітерів та дияконів навчив.
Радуйся, бо в тобі нове вмістище благодаті відкрилося; радуйся, бо тобою Піщанський образ Богоматері явився.
Радуйся, бо явно відкриваєш таємниці сердець; радуйся, бо маєш дивне прозріння майбутнього.
Радуйся, вірний зберігачу Заповіту Євангельського; радуйся, нелицемірний блюстителю заповідей церковних.
РАДУЙСЯ, СВЯТИТЕЛЮ ХРИСТІВ ІОАСАФЕ, ЧУДОТВОРЧЕ ПРЕДИВНИЙ!
(З акафіста Святителю Іоасафу)

---

Світлини у великому розмірі