Відразу за урочистим святом Миколая Мирлікійського йде у календарі Святої Христової Церкви день вшанування пам’яті святителя Амвросія Медіоланського. Видатні постаті цих двох святих багато у чому схожі: обидва ревно служили Церкві в IV столітті на посаді єпископів і відзначилися боротьбою з єресями та щирою турботою про паству, підкріпленою численними прикладами благодійності та чудес. Обидва Святителя шануються всім християнським світом як приклад справжньої вірності Христу та завзятого відстоювання Істини, як ідеал віри та милосердя до ближніх.

Але, на відміну від святителя Миколая, Амвросій прийшов до свого служіння Богу значно складнішим та драматичнішим шляхом. Він не був хрещеним у дитинстві, а мирське життя та карьера складалися для нього напрочуд вдало — Амвросій отримав юридичну освіту та вже у віці 30 років був призначений імператором Валентиніаном I на високу посаду правителя провінції Лігурія та Емілія зі столицею в Медіолані (сучасний Мілан). Й коли під час нібито випадкового збігу обставин жителі цього міста побажали обрати його своїм єпископом, він усіма силами противився цьому, навіть намагався таємно залишити місто. Амвросій не міг наважитися на такий важливий крок через скромність, усвідомлення відповідальності та несподіваність цього вибору, й послухатися його примусила лише пряма вказівка імператора.

Зрештою, Амвросій підкорився несподіваній для нього волі Божій, прийняв хрещення і за короткий час пройшов всі ступені церковної ієрархії, ставши одним з найвидатніших отців Церкви. До неповного списку його заслуг входять: ревна боротьба з аріанською єрессю та язичництвом, що загрожували Церковній єдності, послідовне відстоювання положень Нікейського собору; непохитний захист незалежності Церкви від втручання світської влади під гаслом «Імператор в Церкві, а не над Церквою»; надзвичайний вплив як проповідника і талановитого оратора, завдяки якому до християнської віри навернувся один із найплідніших Святих отців — Августин Блаженний; створення численних богословських праць, коментарів до Святого Письма, листів та гімнів; активна пастирська діяльність, що зміцнювала та живила християнську громаду, а також особиста скромність та аскетичний спосіб життя, що й досі слугують прикладом для наслідування.

---

Всенічне Бдіння та Божественна Літургія у день пам’яті святого Амвросія Медіоланського звершувалися у північному приділі Свято-Озерянського храму. Престол цього приділа було освячено на честь святителя Амвросія у 1901 році, після завершення будівництва храму та перед самою першою Божественною Літургією у ньому. Так склалося, що після часів запустіння та поругання храму у 30-х роках, цей престол було переосвячено вже на честь Усіх Святих, але парафія Свято-Озерянського храму зберігає пам’ять про перше освячення та відзначає цей день як Престольне свято.

Богослужіння звершував настоятель архимандрит Никодим (Силко), йому співслужили священники храму та протоієрей Андрій Бочаров, клірик Трьохсвятительського храму у Харкові. Після причастя Святих Христових Таїн отець Андрій звернувся до вірян із пастирським напуттям, закликаючи щосили намагатися завжди зберігати пам’ять про Бога, про жертву Христову, якою він назавжди визволив нас від рабства стражданням і будь-якому злу, про той безцінний дар, що Він доручив нам — повноту життя у щасті й радості.

Святкові богослужіння завершилися Хресною ходою, після якої настоятель подякував священству й вірянам за спільну молитву на пошану святителя Амвросія Медіоланського та побажав кожному уважно вивчати й дбайливо зберігати той спадок, що залишив Святій Церкві та усім нам цей видатний Святитель.

---

Велика та людина, яка схожа на небагатьох, а не на більшість.
*
Ти не повинен починати молитву немов голодний, який говорить тільки про їжу, але починай її із славослов’я Богові.
*
Як у Раю, Бог ходить у Писаннях, шукаючи людину. Відкривай щодня Святе Письмо і Бог знайде тебе.

(З висловів Святителя Амвросія)

---

Світлини у великому розмірі