До Тої, Яка народилася звичайною дівчинкою в простій родині, десь у глухому куточку тогочасного світу, але так прожила Своє життя, так покірливо служила Богу, що стала вищою за Сили Небесні — до Пречистої Матері Божої Діви Марії — звертаються віряни чи не найчастіше, ніж до всіх інших святих. Як світло рятівного маяка серед життєвих буревіїв та темряви зла світу цього — Її терпіння та всепрощення, Її невідступна підтримка, Її материнська любов до кожного із дітей своїх — християн. І сьогодні, у день Її Успіння, ми стаємо свідками того, як своєю вірністю та відданістю Господу Діва Марія перемагає саму смерть, як смуток перетворюється на превелику радість, як страх стає тихим покоєм, і те, що мало бути найсумнішим та найжахливішим — стає святом.

Свято Успіння Божої Матері має особливе оздоблення в богослужбовій традиції нашої Церкви. Наприкінці Страсного тижня на середині храму покладається особливе зображення спочилого тіла Господа Ісуса Христа — Плащаниця. Подібне зображення тіла Богородиці, що покоїться в гробі — Плащаниця Матері Божої — являє собою Її присутність серед вірян на богослужіннях Успіння. Напередодні дня свята, на Всенічному бдінні, священники Свято-Озерянського храму на чолі із настоятелем архимандритом Никодимом (Силко) винесли святу Плащаницю з вівтаря та поклали її на центральному аналої.

В день свята у Свято-Озерянському храмі було звершено ранню та пізню Божественні Літургії, на яких віряни вклонялися нашій Заступниці перед Плащаницею та причащалися Святих Христових Таїн. Ввечері було звершено богослужіння утрені із чином Погребіння Божої Матері, яке також дуже схоже на службу Великої Суботи своєю особливо зосередженою молитовністю перед тайною переходу душі в інший світ.

На завершення священство та віряни обійшли храм Хресною ходою із Плащаницею. Настоятель звернувся до парафіян із пастирським словом: «В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Для людини земної, приземленої, може здатися дивним, як можна святкувати таку сумну подію — смерть Божої Матері. Але це дійсно свято й торжество, тому що Мати Господа підноситься на Небо, Сам Спаситель приймає Її душу. Вона не проходить митарств і стає перед Богом відразу після того, як покинула цей світ. І сьогодні особливо хочу нагадати вам про найперше чудо, яке здійснив Господь наш Ісус Христос у Кані Галілейській і в якому брала участь Його Мати. Саме за Її проханням Христос перетворив воду на вино для шлюбного пиру. Звершенню цього чуда передувало повеління Божої Матері: «Зробіть усе те, що Він вам скаже!» (Ів. 2:5). Ось ці Її слова — настанова всім нам. Що Господь Бог каже, те й маємо робити.

А говорить із нами Господь через Святе Писання. Не втомлюся повторювати й нагадувати вам — читайте Писання, Новий Завіт: Слово Христа в Євангеліях, діяння та послання апостолів. І ви дістанете відповіді на всі без винятку ваші запитання. Це Книга Життя, її можна й необхідно перечитувати знову і знову, кожного дня, і в кожен новий день ви знаходитимете відповіді на ті питання, які насущні саме в цей день. Господь дасть необхідну мудрість та розуміння, щоб відкрилося, як треба вчинити й що робити в кожній конкретній життєвій ситуації, і ви відчуєте, що саме вам і саме зараз адресовані ці слова.

І тому треба слухатись Господа. А ми слухаємо кого завгодно, усіх поспіль, тільки не Христа. Христос для нас десь там, далеко, на недосяжній відстані… Чому це відбувається? Від нашої ліності, тому, що ми лінуємося читати. А коли потураємо лінощам — то початок погибелі для нас. Сьогодні не захотіли читати Святе Письмо, потім десь того не зробили, там ще полінувалися… Так поступово ми скочуємося до стану зневіри, розпачу, нерозуміння та непорозуміння. І чи станеться це з нами — залежить тільки від нас самих, ні від кого, ні від чого іншого.

У сьогоднішнє свято Успіння, дорогі мої, Божа Матір була з нами, Вона нікого не залишила й ніколи не залишає, Пречиста Діва — наша Ходатайка перед Господом Ісусом Христом. І знов вона нагадує нам сьогодні головне для нашого спасіння: слухайте слова Христа. Тому не лінуйтеся, відкривайте Святе Письмо, хоча б один розділ на день прочитати — це зовсім не важко. Ми можемо «вичитувати» тисячу різних молитов, а Писання не читаємо. А краще прочитати хоч трохи Слово Боже і спокійно прожити цей день, щиро дякуючи Господу за ту милість, що ми живі, що можемо спілкуватися один з одним, можемо щось робити й чогось прагнемо.

Вітаю вас зі святом Успіння, бажаю ніколи не зневірятися, зберігати твердість духу та оптимізм, пам’ятаючи про те, що Мати Божа завжди з нами, амінь!»

---

У різдві дівство зберегла Ти,
в успінні ж світу не залишила Ти, Богородице,
перейшла Ти до життя, бо Ти Мати Життя,
і молитвами Твоїми визволяєш від смерті душі наші.

---

Світлини у великому розмірі

---

Радість літа, дитячий погляд та краса живого Божого світу – у новому творі Галини Василівни Теличко.