Свідками подій, що сталися два тисячоліття тому на горі Фавор, були лише три найздібніших Христових учня, та й їм Вчитель заборонив розповідати про те, що вони почули і побачили – аж до Свого Воскресіння. Й те нестримне святеє сяйво, що сповнило тоді усе навкруги, те неземне, вічне, небачене на землі світло, що перемагає усяке зло та унеможливлює саме його існування – лишилося тайною. Та якимось незбагненним чином пам’ять про це дивне божественне світло зберігається у самій глибині душі кожної віруючої людини. Раптові відблиски його ми безпомилково впізнаємо у певних людях та подіях, й у самих собі, можливо, не відразу, але із часом – завжди. Тоді вторує душа апостолу Петру : “Господи, добре бути нам тут!”, з усіх сил бажаючи утримати жадане відчуття сповненості Божою присутністю. Й чує у відповідь слово Бога-Отця – свідчення про Христа, що вказує єдиний шлях до здійснення цього бажання: “Це Син Мій, Його слухайте!“.
Напередодні святкового дня у Свято-Озерянському храмі відбулося урочисте вечірнє богослужіння, де у спільній молитві, дослухаючись до слів святого предання Православної Церкви, віряни готувалися зустріти день Преображення Христова.
В світлий та теплий день Божого Свята у сповненому віруючими храмі було звершено ранню та пізню Божественні Літургії. Настоятелю архимандриту Никодиму (Силку) співслужили клірики храму. Після богослужінь були прочитані особливі молитви на освячення плодів нового урожаю, що за прадавньою традицією здійснюється у цей день, й усі бажаючі могли освятити яблука, виноград та інші фрукти на подвір’ї храму. На закінчення богослужіння настоятель привітав вірян зі святом, подякував усім за спільну молитву та побажав Божого благословення на усі добрі діла.
Преобразився Ти на горі, Христе Боже,
показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки їм можна було.
Нехай засяє i нам грішним світло Твоє споконвічне.
Молитвами Богородиці, Світлодавче, слава To6i.
Замислитися над справжнім значенням простих та звичних речей запрошує нас у своєму новому есе викладачка Недільної школи для дорослих Свято-Озерянського храму Галина Василівна Теличко.
