… і в молитвах своїх за вас згадую,
щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави,
дав вам Духа премудрости та одкровення для пізнання Його,
просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли,
до якої надії Він вас закликає,
і який багатий Його славний спадок у святих
( ).
Чи ми й насправді розуміємо та відчуваємо, яку цінність має Озерянська ікона Божої Матері, що вона значить для нас, і що то за славна спадщина, про яку йдеться у апостола Павла?
Досить легко в усіх подробицях уявити, як зрадів би кожен з нас, отримавши неочікувану звістку про здобуття величезного спадку. Скільки складних та марудних питань відразу вирішено, яке полегшення, яка радість та свобода!.. На жаль, на долю багатьох поколінь наших батьків, дідів та прадідів випало стільки злиденних поневірянь, що із матеріальною спадщиною нам не дуже пощастило. Але, попри безперервний тиск та злу тиранію, усе ж таки квітло таємне духовне життя народу, серед бід та випробувань формувався спадок духовний, що його ніяк неможливо відібрати та знищити.
Два тисячоріччя тому Господь Ісус Христос заснував цю спадщину, створивши Свою Святу Церкву – вмістилище безцінних скарбів, яке потому повнилося, з покоління в покоління, кожним палаючим вірою серцем, кожним натхненним Духом Святим витвором людських рук, кожною чистою молитвою. Віддзеркаленням цього скарбу Небесного, який не нищуть міль та іржа і не крадуть злодії, є також і наші земні святині. Й чи не найближча з них для нас – саме Озерянська ікона Божої Матері, що засяяла на нашій землі у скрутні часи татарських навал й до сьогодні втішає змучені невгаваючими лихими силами душі.
Кожному з нас належить невід’ємне право володіння цією спадщиною, з любов’ю переданою нащадкам тими, хто був до нас. І хоч дійсна її вартість незрівнянно більша усякого земного статку, для того, щоб її отримати не потрібні тяжкі зусилля, бюрократичні процедури та суперечки з іншими спадкоємцями – маємо лише щиро відкрити своє серце Господу.
Цього разу престольне свято Свято-Озерянського храму співпало з недільним днем. А з причини триваючого ремонту головного вівтаря урочисті святкові богослужіння, як і на минулому престолі, проходили із відкритим вівтарем у центрі храму, що також сповнювало особливою пасхальною радістю серця вірян, які прийшли молитовно вшанувати Матір Божу та Її святу ікону Озерянську.
Настоятель архимандрит Никодим (Силко) у співслужінні із духовенством храму й Харківської та Ізюмської єпархій звершив всенічне бдіння напередодні свята.
У святковий день служилися дві Божественні Літургії, на кожній з яких храм був сповнений вірянами, багато з яких приступили до Таїнств Сповіді та Причастя Тіла і Крові Христових. Під час богослужінь священство та парафіяни підносили особливі молитви про настання миру в Україні, за захисників батьківщини і людей доброї волі, які допомагають нужденним.
Наприкінці святкових богослужінь під урочисті дзвони було звершено Хресну ходу навколо храму. На завершення настоятель та віряни ще раз молитовно звернулися до Матері Божої перед Її Озерянською іконою.
«В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Вітаю всіх вас із нашим престольним святом Озерянської ікони Божої Матері, з недільним днем. Хочу звернути вашу увагу на сьогоднішнє Євангельське читання про зустріч Ісуса Христа з сестрами Марфою та Марією. Марфа готувала частування і суєтилася, а Марія благу частину обрала, яка не відбереться від неї – слухала уважно Христа. Ми бачимо, що Господь не засуджує Марфу, бо ж, звичайно, у цьому житті треба працювати. Але хвалить і виправдовує Христос Марію – за те, що вона слухала слово, яке Він говорив. І ми з вами сьогодні можемо чинити так само, слухаючи слова Христа у Святому Євангелії, яке ми повинні читати щодня й намагатися жити згідно з ним.
Якщо ми помічаємо в собі, що частіше шукаємо всілякі виправдання своїх гріховних вчинків, ніж дотримуємся слів Христа, значить, ми збилися з вірного шляху. Мусимо прикладати всі сили до виправлення свого життя, щоб воно стало угодним Богові. Тому що це наше земне життя надане нам для того, щоб ми, проживши його, стали спадкоємцями Божого Царства. Саме для цього Господь Ісус Христос прийшов на землю, став Боголюдиною і нам показав на прикладі, яким має бути наше життя. Читаючи уважно Святе Письмо, ми бачимо, як багато Господь показує Своїм прикладом – як правильно чинити, як бути з ворогами, як бути з тими людьми, які нас не розуміють… Про все Він нам розповів і дав вказівку, як маємо поводитися.
Але ми чомусь не хочемо дослухатися до цих слів. І тоді зникає в нас любов, і ми починаємо втрачати все. Тому що Господь є любов, і від нас Він бажає такої самої любові. У наші дні особливо помітно, який панує егоїстичний дух – кожен бачить лише себе, зникає дружба, зникає порозуміння. Навіть якщо згадати час початку війни – був якийсь загальний порив, дух єднання. Але потім знову ми поступово стали замикатися в собі, не помічаємо іншу людину, проходимо мимо, весь час знаходимося в цій метушні, думаючи, що ми житимемо вічно. Але все відбувається не так, як ми думаємо, а так, як має бути за Божим промислом.
Тому у свято Озерянської ікони Божої Матері, покровительки нашої Слобожанщини, закликаю всіх нас посилити молитву про те, щоб жити у мирі та злагоді. І особливо це важливо для сімейного життя. Як багато зараз у сім’ях скарг на відсутність розуміння між чоловіком та дружиною, між дітьми та батьками. Все це від нашої суєти, бо ми навіть не помічаємо, що довкола відбувається. Дай, Господи, щоб під покровом Божої Матері ми знайшли це порозуміння, щоби зберігалися наші сім’ї, щоб діти були слухняними. Про це особливо потрібно молитися Божій Матері, просити Її, щоб вона допомагала вихованню наших дітей. Потрібна також і турбота про старість, ми бачимо, яка вона зараз важка, як залишають діти своїх батьків – тому, що не плекалася та любов у сім’ї, не виховувалося належне ставлення, то ж те, що ми сіяли, те й пожинаємо.
Але ніколи не пізно нам виправити своє життя, не пізно змінити свої погляди, не пізно прийти до Христа і жити з Христом, щоб бути спадкоємцями Царства Божого, амінь!», – сказав у своєму пастирському слові настоятель архимандрит Никодим та ще раз привітав вірян зі святом і благословив на добрі справи.
Люди, що у бідах сущі, відайте, що поряд із вами вірний порятунок є,
якщо лише з вірою його призивати будете, так промовляючи:
о Владичице, поможи і прости нас грішних, про нас милосердуючи.