Довгий час світ людський жив у тривожному передчутті. Холодне, мов нічне світило, сяйво давнього Закону вказувало межі, стерегло від цілковитої темряви, але не мало сили зігріти. Закон вимагав, обмежував і судив, залишаючи людину віч-на-віч із власною недосконалістю, мов бідолашного раба перед суворим паном. Але кожна, навіть найдовша ніч має свій кінець. Коли людство, висушене самотністю і страхом, найдужче запрагло тепла, на нього зійшло сонце Благодаті. Вона прийшла не як новий, ще суворіший наказ, а як жива, неосяжна свобода, що скасувала внутрішнє рабство і зробила нас вільними.

Цей нездоланний рух Божого промислу — від холодної букви до живого духа — колись назавжди змінив і нашу землю. Вибір, який зробив рівноапостольний князь Володимир, виявився не лише зміною звичаїв чи пошуком вигоди. Це був вихід із задушливого мороку на широкий, відкритий простір. Він дозволив благодаті пролитися живильною повінню на засушливу землю нашого спраглого і розгубленого краю. Нині, коли наша земля знову палає у страшному вогні війни, ми майже фізично відчуваємо вагу того давнього вибору. Бо та свобода, яку ми нині так відчайдушно боронимо, має не лише земний, але й позачасовий, Небесний вимір. Це наше одвічне право залишатися світлими, вільними дітьми, а не горбитися під тягарем чужого, бездушного закону, нав’язаного силою.

Понині ми, як і незліченні покоління наших предків, маємо дорогоцінну можливість приходити до Божого храму — не для того, щоб сховатися від тривог світу, а щоб знову причаститися цієї внутрішньої свободи. Щоб відчути, як благодать зцілює рани і дає сили вистояти, витримати навіть найтяжчі втрати. Відчути те, про що так мудро написав сучасник Володимира Великого, митрополит Іларіон Київський у своєму «Слові про закон і благодать» майже тисячу років тому:

«Відійшло-бо світло місяця, коли засяяло сонце, так і Закон, коли Благодать з’явилася; і холод нічний іщез, коли сонячна теплота землю зігріла. І вже не горбиться людство в Законі, а в Благодаті розпрямлено ходить…»

Для парафії Свято-Озерянського храму день пам’яті рівноапостольного князя Володимира — це престольне свято, яке тісно пов’язане з історією нашої громади. Володимирський престол має своє унікальне значення, адже саме його освятили найпершим у щойно зведеній будівлі храму. Ця подія відбулася 30 вересня 1901 року, випередивши навіть загальний чин освячення всієї церкви. На той час це був перший і єдиний престол у всьому Харкові, присвячений рівноапостольному Володимиру.

Володимирський приділ Свято-Озерянського храму

Святкування розпочалося напередодні ввечері, коли парафіяни зібралися на Всенічне бдіння. Вранці святкового дня богослужіння продовжилися Молебнем із читанням акафіста та чином водосвяття, після чого відбулася Божественна Літургія. Завершенням спільної молитви стала урочиста хресна хода навколо храму, під час якої духовенство окропило всіх присутніх освяченою водою.

На завершення богослужіння із пастирським словом до вірян звернувся настоятель архимандрит Никодим (Силко):

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!

Дорогі отці, браття і сестри, щиро вітаю всіх нас із нашим престольним святом — днем пам’яті рівноапостольного князя Володимира. Цей престол завдячує своєю появою щедрій пожертві благодійника на ім’я Володимир. Історія не зберегла для нас його прізвища, але він доклав значних зусиль та коштів, щоб облаштувати цей вівтар на честь свого небесного покровителя.

Вшановуючи пам’ять рівноапостольного Хрестителя, ми маємо згадати й наших особистих наставників. Адже кожен народ свого часу був кимось просвітлений. І в особистому житті кожного з нас теж відбувалося подібне: хтось уперше привів нас до храму, розповів про віру, навчив молитися. Тому сьогодні варто з особливою вдячністю згадати тих людей, які стали нашими провідниками до Христа.

Ми маємо чітко усвідомлювати, що спасіння можливе лише у Христі. Немає іншого шляху, окрім того, що Спаситель був розп’ятий, прийняв смерть за наші гріхи і воскрес заради нашого спасіння. Тому наше головне покликання тут, на землі, — бути Його справжніми учнями та вивчати Святе Письмо. Не варто марно шукати якихось особливих “старців” чи сподіватися на людські слова, треба просто розгортати Євангеліє. Саме там ми знайдемо слова Христа, які залишаються живими в усі часи. Скільки б століть не минуло, відкриваючи Письмо, ми бачимо, що воно торкається саме нашого сьогодення, саме нас — ті заклики і те повчання, які дає нам Господь.

Сьогодні я щиро дякую благочинному харківського Свято-Покровського монастиря архимандриту Пимену (Галковичу) за те, що він завітав до нас на свято. Також складаю подяку духовенству нашого храму та диякону, отцю Руслану Дейнеці, який, обіймаючи посаду депутата у Мерефі, віддано несе ще й дияконський послух. Надзвичайно приємно, що ви приїхали розділити з нами радість цього торжества.

Бажаю всім глибокої духовної радості та Божого благословення за молитвами святого рівноапостольного князя Володимира. Несіть цю радість у свої домівки, і нехай вона постійно супроводжує ваше життя. Нехай дасть Господь, щоб ми нічого не лякалися, адже на все є Його свята воля. Той шлях, який нам відведено на землі, ми маємо пройти достойно — так, щоб не осоромити ім’я Господа нашого Ісуса Христа, а навпаки, безперестанно прославляти Його своїми добрими справами. Амінь!

Свято-Озерянський храм, 27 липня 2026 р.
РІВНОАПОСТОЛЬНОГО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ ВАСИЛІЯ.
Всенічне бдіння

Свято-Озерянський храм, 27 липня 2026 р.
РІВНОАПОСТОЛЬНОГО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ ВАСИЛІЯ.
Всенічне бдіння

Свято-Озерянський храм, 28 липня 2026 р.
РІВНОАПОСТОЛЬНОГО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ ВАСИЛІЯ.
Молебень з акафістом святому Володимиру та водосвяття

Свято-Озерянський храм, 28 липня 2026 р.
РІВНОАПОСТОЛЬНОГО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ ВАСИЛІЯ.
Божественна Літургія

Свято-Озерянський храм, 28 липня 2026 р.
РІВНОАПОСТОЛЬНОГО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ ВАСИЛІЯ.
Божественна Літургія

Свято-Озерянський храм, 28 липня 2026 р.
РІВНОАПОСТОЛЬНОГО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ ВАСИЛІЯ.
Божественна Літургія

Свято-Озерянський храм, 28 липня 2026 р.
РІВНОАПОСТОЛЬНОГО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ ВАСИЛІЯ.
Божественна Літургія

Свято-Озерянський храм, 28 липня 2026 р.
РІВНОАПОСТОЛЬНОГО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ ВАСИЛІЯ.
Хресна хода

Свято-Озерянський храм, 28 липня 2026 р.
РІВНОАПОСТОЛЬНОГО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ ВАСИЛІЯ.
Хресна хода

Рівного з апостолами, Володимира, блаженного просвітителя нашого, учителя й отця, зійшовшись, прославмо, бо через нього увірували у Христа Бога, і від темряви до світла наблизилися, очі і серця просвічуємо, в пам’яті його торжествуємо і радіємо, знайшовши його як православного вождя до Царства Небесного.
(Стихира свята)