Склалося так у цьому світі, що чим більш дійсно важлива для людини якась річ чи справа, чим сильніше вона наближає її до спасіння душі, тим більше навколо цього існує усіляких спокус, неправди та непорозумінь. Ось і Великий піст, який деякі називають “вимогою Церкви”, “традицією харчування” або просто “благочестивою традицією”, хоч певною мірою і містить у собі усе назване, але зовсім не цим визначається. Як, на жаль, і багато іншого у церковному житті, піст перетворюється на безглузде зібрання забобонів навколо списку заборон – якщо не розуміти його едину ціль та задачу. Ціль його – Господь Ісус Христос, задача – очистити своє життя від усього, що перешкоджає слідувати за Спасителем кожним почуттям, думкою та вчинком.

Так, це – нелегка, виснажлива справа, що потребує значних зусиль, боротьби зі власною гріховною природою “аж до крові”. Але це виснаження відкриває справжню силу, ця боротьба веде до внутрішнього миру та спокою, тому що Господь завжди поряд із тими, хто постує справжнім, нелицемірним постом.

Святу Чотиридесятницю парафія Свято-Озерянського храму розпочала найпосиленішою спільною молитвою. Весь перший тиждень Великого посту щодня звершувалося повне добове коло богослужінь – полуношниця, утреня, часи, вечірня – з кафізмами та молитвою Єфрема Сиріна.

У середу та п’ятницю це тривале ранкове богослужіння завершувалася Літургією Передосвячених Дарів. Також чотири дні, з понеділка по четвер, о 16 годині парафіяни збиралися до храму на читання Великого Покаянного канону Андрія Критського.

Богослужіння першого тижня посту очолював настоятель Свято-Озерянського храму архимандрит Никодим (Силко), йому співслужили клірики храму та священство Харківськоі Єпархії.

У своїх пастирських зверненнях настоятель закликав вірян посилено молитися, пам’ятаючи, що все у руках Божих; наголошував на надзвичайній необхідності глибоко осмислювати та аналізувати інформацію в умовах сучасного її надміру щоб запобігати поринанню у суєту і не забувати про Христа; застерігав від того духу допитливості, що бере початок із недовіри Богу та приводить до гріхопадіння та повної втрати Божої благодаті, як це трапилось із нашими прародителями Адамом та Євою.

На Середу першого тижня Великого посту припало 60-річчя клірика Свято-Озерянського храму ігумена Варсонофія (Калініна). Після співслужіння на Божественній Літургії настоятель архимандрит Никодим від імені всіх парафіян привітав отця Варсонофія із ювілеєм, подякував за 15 років пастирських трудів у цьому храмі та побажав Божої помочі у служінні.

Заключне читання Покаянного канону у четвер очолив високопреосвященіший Онуфрій, митрополит Харківський та Богодухівський. Після читання Канону правлячий архиєрей благословив вірян та побажав зустріти духовну весну Великого посту із радістю, гідно пройти його, очистивши душу для зустрічі Воскресіння Христового.

Завершився перший тиждень посту святами 40 мучеників Севастійських, Феодора Тірона та неділею Торжества Православ’я. І Феодор, й усі 40 мучеників з Севастії були воїнами, які, вірно послуживши людям, відкрили свої серця для служіння Христу. Й Він призвав їх не до спокійного і мирного земного життя, а до вищого подвигу сповідання віри. Гідно витримавши все, що їм судилося, піднеслися вони до сонму святих – усіх тих, хто сам прагнув стати земною іконою Господа Христа, хто не зовні пишними чинами, а своїм власним життям і вчинками явив світу Торжество Православ’я.

---

Світлини у великому розмірі