Вже понад триста років Озерянська ікона Божої Матері осяває нашу Слобожанщину лагідним світлом материнської любові, вже більш десятьох поколінь наших предків та співвітчизників вшановують цю величну святиню Православної віри та підносять перед нею гарячу молитву до Пресвятої Діви Марії про допомогу та заступництво.

Дійсно вражає,  що милістю Божою увесь цей час ревно зберігалася пам’ять про чудодійний Образ, завжди залишалася ця Святиня духовним світочем у серцях вірян. Ні несчисленні негоди буремного світу цього, ні довгі роки зневір’я та затьмарення розуму не змогли позбавити нас опіки Матері Божої. Й навіть попри нашу слабкодухість, попри нашу звичку свідомо і несвідомо, суттєво та у начебто зовсім незначних дрібничках знову й знову зраджувати Христа, — не перестає Його Пречиста Мати надіятися на нас, смиренно і з безмежним терпінням чекає щирого каяття, щоби прийняти нас у Свої материнські обійми. Та, що ніколи й ні в чому не зрадила Сина Свого і Бога, Своєю неосяжною любов’ю вчить і нас невтомно прагнути цієї вершини досконалості життя людського.

---

Урочисті богослужіння престольного свята Свято-Озерянського храму об’єднали у спільній молитві його парафіяльну громаду та багатьох вірян Харківщини, що прийшли вклонитися Божій Матері перед Її святою іконою. Ввечері напередодні свята звершувалося Всенічне бдіння, на ранок святкового дня відслужили молебень з акафістом Озерянській іконі Божої Матері та водосвяттям. Усі бажаючі сповідалися та причастилися Святих Христових Таїн на Божественній Літургії, після якої священство і віряни пройшли Хресною ходою навколо храму. Богослужіння очолював настоятель архимандрит Никодим (Силко), йому співслужили клірики храму та священство Харківської і Богодухівської єпархій.

На завершення настоятель привітав усіх з престольним святом Озерянської ікони Божої Матері та подякував священству й вірянам за спільну молитву, що так важлива й особливо необхідна у ці скрутні часи. «У цей час випробувань у нашому житті ми молимо Бога, щоб дав Він нам сили подолати все це, усі тяготи воєнного часу, щоб Він показав нам шлях до покаяння і виправлення. Тому що головна мета цього нашого земного життя — ставати спадкоємцями Царства Божого, усвідомлюючи свої гріхи і каючись у них, люблячи ближнього свого як самого себе. Якщо немає в нас цієї любові до ближнього, то вся наша «праведність» — це лише лицемірство. Тож необхідно невпинно просити у Господа допомоги в боротьбі з укоріненим у нас егоїзмом, просити Божу Матір, щоб вона благала Свого Сина дарувати нам сльози покаяння».

Архимандрит Никодим побажав зберігати у серцях радість цього свята, нести її до своїх домівок та ділитися з ближніми, й жити надією на милість Божу. Також настоятель запросив усіх бажаючих приєднатися до святкової трапези, що її було влаштовано парафією на подвір’ї храму.

---

Належить Озерянському Владичиці нашої образу
серед великого міста Харкова затвердитися,
щоби безліч людей Тої підніжжю покланятися навикнули
й життя свого виправленню навчилися,
дослухаючись до сказаннь про тут бувші зцілення
та про милосердя Пресвятої Богородиці помишляючи,
до Неї ж і нині взиваємо, промовляючи:
о Пречиста Діво і Мати, Твоїх рабів благання не відкинь,
натомість немочі наші заступництвом Твоїм зціли,
від скрути молитвами Твоїми нас визволи,
і даруй нам ще до кінця життя земного покаятися.
(Cтихира свята)

---

Світлини у великому розмірі