Річні архіви: 2025

28 липня 2025 р.
РІВНОАПОСТОЛЬНОГО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ ВАСИЛІЯ

Останні сторіччя першого тисячоліття ери Христової стали доленосним часом для слов’янських народів. Раніше тут ледь відоме, переважно серед знаті та дружини, християнство саме тоді остаточно затвердилося на землях Східної Європи. 863 року на прохання князя Ростислава Кирило та Мефодій прибувають з Візантії до Великої Моравії та починають свою просвітницьку працю. 864 року приймає хрещення та хрестить Перше Болгарське царство князь Борис І. Хрещення сербів та хорватів, що почалося з 630-х років, також завершується у 9 столітті; у 880-х роках хреститься племінне княжіння чехів. 966 року приймає християнство для себе та для своїх підданих польский князь Мешко І.

Врешті-решт, завдяки рішенню Великого князя Київського Володимира Святославовича, Боже благословення торкається й широких дніпровських берегів, де влітку 988 року у прозорі води Почайни та Дніпра входили незліченні кияни, щоби вийти з них вже не розрізненими родами, а єдиним, оновленим народом Божим. Та, може, найголовнішим дивом було не саме це велелюдне хрещення, а те, що нова віра промовляла до них не чужою, складною та незрозумілою мовою мертвих імперій, а словом живим, близьким, яке було посіяне ще святими Кирилом та Мефодієм і яке торкалося не лише слуху, а й проникало до самого серця. Саме ця доступність, ця можливість вести тиху розмову з Богом без посередників і тлумачів, зробила християнство не законом, нав’язаним згори, а глибоко особистим, внутрішнім вибором для простих людей, наших далеких предків.

Ця тиша та краса Божих храмів, ця близькість Слова Божого до кожної людини, осяяли усі наступні століття, що були сповнені негод, страждань та поневірянь. І на цьому благодатному, зрошеному живою й простою вірою ґрунті почали проростати його найкоштовніші плоди — сонми святих, що були не заморськими дивами, а нашими співвітчизниками. Це були люди, що виростали поруч, дихали тим самим повітрям, ходили тими ж стежками — князі й ченці, прості селяни й міщани, які дослухалися до тихого Слова Христового і втілили його у своєму житті з довершеною повнотою, показавши, що святість народжується не з титулів та звань, а з серця, відкритого до Бога.

Звертаючись нині у молитві до святого князя Володимира та всіх святих нашої землі, ми дякуємо за безцінний дар віри, залишений нам у спадок, та просимо їхнього заступництва, щоби світло Христової Істини осяяло та зцілило кожне змучене серце, наповнюючи його живою вірою, світлою надією та жертовною любов’ю Христовою.

У день престольного свята у Свято-Озерянському храмі звершувалися урочисті богослужіння — Всенічне бдіння напередодні, молебень з акафістом святому рівноапостольному Володимиру та Божественна Літургія на початку святкового дня. Богослужіння очолював настоятель архимандрит Никодим (Силко), йому співслужив клір храму та священники Харківської та Ізюмської єпархій. На завершення богослужіння священство та віряни пройшли урочистою Хресною ходою навколо храму.

Настоятель звернувся до вірян із Пастирським напуттям:

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Вітаю вас зі святом святого рівноапостольного князя Володимира! Південний приділ нашого храму освячено на його честь, і тому у нас сьогодні престольне свято. Дуже втішно бачити кожного з вас, хто прийшов розділити спільну молитву в цей урочистий день.

Сьогодні хотілося б особливо наголосити на тому, як важливо нам пам’ятати усіх своїх вчителів та наставників. Кожен народ має свого просвітителя, і наша земля також має того, хто приніс їй світло Христове — святого рівноапостольного князя Володимира. Хоча відтоді минуло багато століть, усі ми, що живемо сьогодні, у свою чергу маємо пам’ятати своїх учителів, тих, хто привів нас до Бога. Адже ніщо не виникає на порожньому місці. Наша дорога до Бога часто починається з найпростішого — з уміння читати і писати, якому навчили нас перші шкільні вчителі, бо щоб читати Святе Письмо, насамперед потрібно бути грамотним.

Так само варто згадати і духовних наставників, які привели нас до храму, адже завжди потрібна людина, яка б пояснила, підказала і допомогла збагнути та прийняти Вчення Христове. А вже далі починається наша власна праця над собою, бо без щоденної молитви, без читання Святого Письма, без довіри Божому Промислу наше життя ризикує перетворитися на безглузде існування. Дуже важливо бути християнином не лише на словах — носячи хрестик, приходячи до храму чи роблячи зауваження іншим, — а жити з Христом повсякчас і всюди. Навіть просто ідучи вулицею, ми також маємо проявляти свою християнську сутність у реальних вчинках: побачити нужденного і допомогти, підтримати добрим словом.

Тому, дорогі мої, вітаю вас із цим величним святом — днем, коли настав час, і князь Володимир, наслідуючи приклад своєї бабусі, святої княгині Ольги, усвідомив Істину, прийняв хрещення сам і охрестив усю нашу державу, усю нашу землю. Ми завжди мусимо пам’ятати, що наша батьківщина є там, де ми народилися. І ми маємо дорожити своєю батьківщиною, бо це місце, де Господь покликав нас до життя і дарував нам це життя, аби ми жили і радували Творця своїми добрими вчинками, Амінь!

Свято-Озерянський храм. РІВНОАПОСТОЛЬНОГО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ ВАСИЛІЯ. 27 липня 2025 р. Всенічне бдіння

Свято-Озерянський храм. РІВНОАПОСТОЛЬНОГО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ ВАСИЛІЯ. 28 липня 2025 р. Молебень з акафістом святому рівноапостольному Володимиру

Свято-Озерянський храм. РІВНОАПОСТОЛЬНОГО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ ВАСИЛІЯ. 28 липня 2025 р. Божественна Літургія

Свято-Озерянський храм. РІВНОАПОСТОЛЬНОГО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ ВАСИЛІЯ. 28 липня 2025 р. Хресна хода на честь Престольного свята

Ти навчився від Бога небесної мудрості, досяг Його багатством розумної віри і швидко прийшов до Його доброти, тому відкрив духовні твої очі і свідомо піднявся до благочестивої віри. Заради цього святкуючи, взиваємо: благословенний Бог, що просвітив світлом розуму серце твоє, світильнику світлий Володимире; моли Христа Бога дарувати відпущення гріхів тим, що з любов’ю святкують святу пам’ять твою.
(Сідальний свята)

Альбом світлин свята рівноапостольного Великого князя Володимира, у святому хрещенні Василія

29 червня 2025 р.
НЕДІЛЯ 3-ТЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ.
ОЗЕРЯНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ

Дякуючи всеблагому спасительному Промислу Божому розташувалися майже поруч у церковному календарі цього року два престольних свята Свято-Озерянського храму — Всіх Святих та Озерянської ікони Божої матері. Два тижні тому парафіяни вшановували кожного зі Святих Божих — плід єднання Святого Духа з вільним вибором та трудом земної людини. Сьогодні ж, перед іконою Її Озерянською, прадавньою Святинею нашої Слобожанщини, вклоняємося Пречистій Діві Марії — Тій, що прийняла зішестя Духа Святого найпершою серед усіх людей, коли архангел Гавриїл сповістив Їй народження Христове і коли Вона уможливила це народження, промовивши: «Нехай буде мені за волею Божою».

Діва Марія стала тією вершиною, тим даром землі Богові, в якому всі попередні роди людські могли нарешті побачити свою власну неспотворену, первозданну красу. Попри усю слабкість та безперервні падіння, покоління за поколінням усе ж зберігали вірність Богові, немовби передаючи нащадкам ледь жевріючий вогник надії. Рід за родом по крихті очищували в собі ту давню скверну, що лягла на людську природу, поступово готуючи землю до прийняття Неба. Тому і прийшла у світ Пречиста Діва Марія не як раптове диво, а як прекрасний довершений плід на древі людства, що вродив завдяки вікам невідступної боротьби та прагнення повернутися до втраченого раю.

І ось у цю довершену чистоту, в тишу Її душі, зійшов янгол зі звісткою, що здатна змінити долю усього людства. Та його слова — це не наказ, а прохання; не примус, а запитання, на яке очікував відповіді увесь всесвіт. Втілення Сина Божого, як виявилося, було так само неможливе без Її добровільної, свідомої згоди, як і без волі Отця. Її тихе і смиренне «нехай буде мені за словом твоїм» стало тим моментом, коли людська свобода і Божественна воля зустрілися в досконалій гармонії, в єдиному пориві любові. Це не був пасивний послух рабині, а зрілий, вільний вибір душі, що пізнала Бога і довірилася Йому до кінця, уможлививши те, що здавалося неможливим — щоб Творець увійшов у Своє творіння.

Та любов, що прозвучала в Її згоді, несла в собі не лише радість майбутнього материнства, а й скорботний відблиск прийдешньої Голгофи. Бо сказати «так» народженню Сина Божого у світі цьому означало водночас сказати «так» і Його хресному шляху, Його жертві за спасіння цього світу. Це любов, що не шукає свого, не прагне володіти, а здатна віддати найдорожче, відпустити від себе власного Сина на смерть, аби тільки могли жити інші. Це та незбагненна сила любові, яку неможливо осягнути розумом, яка сяє найвищим взірцем для кожного з нас, і яка робить Богородицю не лише Пречистою Дівою, а й Матір’ю всього зболеного людства.

Напередодні головного престольного свята у Свято-Озерянському храмі звершувалося Всенічне бдіння, у святковий день — рання та пізня Божественні Літургії. Богослужіння очолював настоятель архимандрит Никодим (Силко), йому співслужили клірики храму та священники Харківської та Ізюмської єпархій. На завершення святкових богослужінь священство та віряни пройшли урочистою Хресною ходою навколо храму. Після богослужіння парафіян та гостей храму пригостили благодійним обідом.

Настоятель архимандрит Никодим звернувся до вірян із пастирським напуттям:

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Сьогоднішній недільний день збігся з нашим престольним святом — днем знайдення Озерянської ікони Божої Матері. Коли простий селянин виходив того давнього дня на свою роботу, косити траву, він і гадки не мав, що цей день увійде в історію і стане таким значущим для всієї Слобожанщини. Почувши стогін і побачивши, що випадково розсік косою ікону, він пережив це як велику особисту трагедію. Повернувшись додому, він довго молився і заснув, а прокинувшись і не знайшовши образу, розгубився ще більше, подумавши, що святиня зникла. Та коли він знову прийшов на те місце, то побачив диво: ікона зрослася — не зшита, не склеєна. Вона була написана на полотні, і цей шов, місце чудесного зрощення, залишався на оригіналі як свідчення.

Згодом на тому місці, в Озерянці поблизу Мерефи, яке тоді було пустинним, почали відбуватися дива. На місці знайдення ікони почало бити джерело цілющої води, і з часом там виник монастир, який діяв аж до часів ревізій та скасування обителей, після чого святиню передали до Покровського монастиря в Харкові, а згодом — до Курязького. І саме в цей день, день знайдення ікони, наш храм відзначає престольне свято, адже його освячено на честь Озерянської ікони Божої Матері.

Сьогоднішнє недільне Євангеліє відкриває нам глибоку істину. Господь навчає нас, що від нашого ока, від нашого погляду, залежить стан нашого серця, бо все, що ми бачимо, проходить крізь нього. Це настільки чутливий орган, що ми помічаємо все — і добре, і погане. І Господь каже: “якщо твоє око буде чистим, все твоє тіло буде світлим, а коли твоє око буде лукавим, то й усе твоє тіло буде темним” (Мт. 6:22-23). Тож ми покликані помічати лише добре і не зосереджуватися на поганому — подібно до бджоли, яка, літаючи над різними квітами, збирає лише солодкий нектар, переробляє його і живиться ним. Муха ж, навпаки, завжди знаходить лише бруд і нечистоти. Тож ми не повинні уподібнюватися мухам, збираючи навколо себе всіляке сміття, особливо в цей важкий час.

Наслідуймо бджіл, збираючи лише добре й корисне, а найкорисніше ми можемо знайти лише у Святому Письмі та в храмі. Тому пам’ятаймо, як багато в нашому житті залежить від нашого погляду. Намагаймося не помічати злого, і тим більше — не засуджувати. Ми не знаємо всієї глибини причин, чому людина вчинила певним чином, коли беремося її судити. Щоб збагнути людину, потрібно пройти її шлях, і лише тоді нам може щось відкритися. Це дуже важливий момент у нашому християнському житті.

Тож нехай допоможе нам Господь Бог, Пресвята Богородиця та всі угодники Божі більше жити Святим Письмом, а не брехнею та пропагандою, аби не віддалитися від Бога у погибель. Вітаю всіх вас із нашим престольним святом, яке є святом для всієї Слобожанщини, адже свята Озерянська ікона є покровителькою всього цього великого краю, що охоплює Харківську, частину Сумської та Донецької областей. Тож нехай на нашій землі завжди перебуває мир, добробут, Боже благословення і покров Пресвятої Богородиці. Амінь!

Свято-Озерянський храм. НЕДІЛЯ 3-ТЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ. ОЗЕРЯНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ. 28 червня 2025 р. Всенічне бдіння

Привітання зі святом Озерянської ікони Божої Матері від митрополита Харківського і Богодухівського Онуфрія

Свято-Озерянський храм. НЕДІЛЯ 3-ТЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ. ОЗЕРЯНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ. 29 червня 2025 р. Рання Божественна Літургія

Свято-Озерянський храм. НЕДІЛЯ 3-ТЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ. ОЗЕРЯНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ. 29 червня 2025 р. Пізня Божественна Літургія

Свято-Озерянський храм. НЕДІЛЯ 3-ТЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ. ОЗЕРЯНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ. 29 червня 2025 р. Хресна хода на честь Престольного свята

Свято-Озерянський храм. НЕДІЛЯ 3-ТЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ. ОЗЕРЯНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ. 29 червня 2025 р. Благодійна трапеза на честь Престольного свята

О Вселюбляча Мати наша! Ти Ікону Твою в сяйві дивному православним предкам нашим у селі Озеряні явила єси, і сльози над нами грішними з пречистого лику Твого гірко виточила єси. Осяй запеклі серця наші сяйвом любові, щоб ми, проливаючи сльози покаяння, удостоїлися Царства Небесного.

Альбом світлин свята Озерянської ікони Божої Матері

15 червня 2025 р.
НЕДІЛЯ 1-ША ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ, ВСІХ СВЯТИХ.
ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ «НЕПОРУШНА СТІНА»

Минулої неділі, на Трійцю, віряни вітали один одного із днем народження Святої Церкви, нині ж, у день Всіх Святих — кожен від кожного отримує вітання із днем Ангела. Це свято шанування усіх тих, хто мав за найголовнішу свою мету жити у любові Христовій, а за найбільший скарб — виконання Його заповідей, для парафіян Свято-Озерянського храму має особливе значення.

Після завершення будівництва нашого храму у 1901 році його північний приділ було освячено на честь святителя Амвросія Медіоланського. У кінці 30-х років минулого сторіччя, за часів посилених гонінь на Церкву від радянської влади храм було закрито та спустошено. Богослужіння відновилися під час Другої Світової. А сімдесят років тому, у 1955-му, було завершено влаштування іконостаса, престолу та жертовника північного приділу. Тогочасний настоятель храму протоієрей Василій Сєровський повідомив про це архиєпископу Харківському та Богодухівському Високопреосвященному Стефану (Проценку) та попросив благословення на освячення відновленого престолу. Владика дав благословення, й 2 листопада 1955 року престол було освячено на честь Усіх Святих. За задумом владики Стефана, нововисвячений престол мав нагадувати про існувавший неподалік, на Кузинському цвинтарі, Всіхсвятський храм, — найстаріший на Холодній Горі, закритий у 30-х та згодом зруйнований.

Холодногірська Всіхсвятська цвинтарна церква була збудована в 1844 році на пожертви комерції радника Косми Кузина. Кам’яний храм мав п’ять престолів: Усіх Святих, св. Андрія Стратилата, св. мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, Охтирської ікони Божої Матері та св. великомученика Микити. До відомих нам благодійників храму також належали поміщик Андрій Ковалевський, статський радник Володимир Ковалевський, поміщиця Софія Глєбова, міщанка Ганна Чернова.

При Всіхсвятському храмі діяли дві церковно-парафіяльні школи, якими завідував священник Олександр Луценко. Священник Микола Кратиров спочатку був законовчителем першої школи, а в 1915 році став її завідувачем. На цей час у першій школі навчалося 114, а в другій — 50 першокласників. Завдяки самовідданому труду священників Олександра Луценка, Миколи Кратирова, а також світських освітян — Ольги Вишнякової, сестер Ангеліни, Зінаїди, Лідії Луценків та Ганни Бутової — Всіхсвятські школи не без підстав вважалися серед найкращих у Харкові.

Холодногірська Всіхсвятська церква

Як свідчить тогочасна преса, парафія Всіхсвятського храму була справжнім духовно-просвітницьким світочем для «однієї з найвіддаленіших околиць Харкова, серед найбідніших мешканців, що населяють гори Холодну та Лису». При храмі проводилися морально-релігійні читання, публічні співбесіди із тлумаченням Святого Письма, місіонерські бесіди.

Ікона Всіх Святих у іконостасі Всіхсвятського приділу Свято-Озерянського храму

Шануючи нині пам’ять Усіх Святих, молимо Бога, щоби зберігся у нас та у наших нащадках живий спомин про те невидиме світло, що осяює громаду вірних Христу, про те духовне братерство, без якого будь-яке суспільство неминуче розпадається на самотні, розрізнені долі, втрачаючи здатність бачити істину серед омани.

Напередодні престольного свята у Свято-Озерянському храмі звершувалося Всенічне бдіння, а у святковий день, як і колись у Всіхсвятському храмі — рання та пізня Божественні Літургії. На Хресній ході Священство та миряни молитовно попросили заступництва Божої Матері перед Її іконою «Непорушна стіна», мозаїчне зображення якої з 2021 року прикрашає зовнішню стіну алтарної частини храму. Святкування цієї ікони — символу непорушності нашого міста, нашого храму та віри в серцях наших — теж припадає на сьогоднішній день.

На завершення святкових Богослужінь настоятель архимандрит Никодим (Силко) звернувся до парафіян із пастирським словом.

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Улюблені отці, брати і сестри, вітаю всіх із нашим престольним святом. Дякую кожному з вас, хто прийшов сьогодні, аби молитовно розділити цю святкову радість пам’яті Усіх Святих у нашому храмі.

Господь у Святому Письмі говорить нам: «Будьте святі, як Я Святий» (1 Пет. 1:15; Лев. 11:44). Усі ми маємо прагнути до святості. І тому, після Святої Трійці, коли Дух Святий зійшов на апостолів і народилася наша Церква, ми святкуємо плід Святого Духа. Цей плід — це усі святі, це святість людини.

Усі ми покликані до святості, до того, аби бути спадкоємцями Царства Божого. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять усіх святих, що від віку просяяли, угодивши Богу своїм життям. Ми знаємо безліч їхніх імен, але ще більш святих залишається прихованими від нас, бо вони таємно несли свій подвиг, жили за своєю совістю та за заповідями Господніми. І вони також є святими, адже коли священник приступає до Чаші зі Святими Дарами під час Божественної Літургії, він виголошує слова «Святая — святим».

Отже ми, приступаючи до Святої Чаші після того, як сповідалися у своїх гріхах, покликані з’єднатися з Богом через прийняття Святого Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа і таким чином набувати причетності до святості. Ми освячуємося благодаттю Святого Духа. І життя наше має бути влаштоване так, щоб ми наслідували тих святих, чиї імена ми носимо.

Кожен з нас носить ім’я святого, на честь якого ми охрещені. І всі ці святі жили на землі, як і ми з вами. Ми повинні розуміти, що спасіння звершується тільки в Церкві та в єдності з Господом нашим Ісусом Христом. Коли ми, прийнявши Таїнство Хрещення, воцерковлюємося, входимо до Святого Храму, беремо участь у службі, приймаємо Тіло і Кров Христові, ми єднаємося з Господом. У цьому і виявляється шлях до нашої святості, бо ми безперечно грішні й недостойні, і лише благодать Святого Духа може допомогти нам виправитися і позбутися наших недоліків.

Тому, дай Господи, щоб, святкуючи сьогодні пам’ять усіх святих, ми невпинно прагнули до святості. Щоб ми читали вдома, навіть спонукаючи себе, Святе Письмо. Особливо зараз, коли ми так багато часу витрачаємо на перегляд новин та всілякої маніпулятивної інформації, але забуваємо читати Святе Письмо. І це дуже прикро.

Усі відповіді, утішення та допомогу ви знайдете у Святому Письмі. Лише будуючи все своє життя на Слові Божому ви уникните марної суєти й будете сприймати все, що відбувається, як Божий Промисел. Дай Господи нам усім гідно нести ім’я християнина і без жодного сумніву, не вагаючись, йти тим шляхом, що веде нас до Царства Божого, амінь!

Вітаю вас усіх зі святом. Сьогодні ми всі іменинники, бо вшановуємо свого святого, чиє ім’я носимо. І дай Господи, щоб ми наслідували святих угодників Божих, жили за совістю, жили за заповідями Божими, а Господь Бог нам допомагав і зберігав на многая і благая літа.

Свято-Озерянський храм. НЕДІЛЯ 1-ША ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ, ВСІХ СВЯТИХ. 14 червня 2025 р. Всенічне бдіння

Свято-Озерянський храм. НЕДІЛЯ 1-ША ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ, ВСІХ СВЯТИХ. 15 червня 2025 р. Рання Божественна Літургія у Всіхсвятському приділі

Свято-Озерянський храм. НЕДІЛЯ 1-ША ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ, ВСІХ СВЯТИХ. 15 червня 2025 р. Пізня Божественна Літургія

Свято-Озерянський храм. НЕДІЛЯ 1-ША ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ, ВСІХ СВЯТИХ. 15 червня 2025 р. Хресна хода на честь Престольного свята

Свято-Озерянський храм. НЕДІЛЯ 1-ША ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ, ВСІХ СВЯТИХ. 15 червня 2025 р. Хресна хода на честь Престольного свята. Молитва перед іконою «НЕПОРУШНА СТІНА»

Наче багряницею і висоном, кров’ю мучеників Твоїх
у всьому світі прикрасилася Церква твоя, Христе Боже;
через них вона взиває до Тебе:
людям Твоїм щедроти Твої пошли, мир вірним Твоїм даруй,
і душам нашим велику милість.
(тропар свята)

Альбом світлин свята Всіх Святих

Сайт Свято-Озерянського храму

Про храм, новини, події, недільна школа, фотоальбом

Річні архіви: 2025

28 липня 2025 р.
РІВНОАПОСТОЛЬНОГО ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ ВАСИЛІЯ

29 червня 2025 р.
НЕДІЛЯ 3-ТЯ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ.
ОЗЕРЯНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ

15 червня 2025 р.
НЕДІЛЯ 1-ША ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ, ВСІХ СВЯТИХ.
ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ «НЕПОРУШНА СТІНА»