Захищаючи Батьківщину та співвітчизників віддав своє життя парафіянин Свято-Озерянського храму Святослав Володимирович Рибалко.
Святослав народився у місті Мерефі Харківської області 7 вересня 1976 року. У 1993 році завершив навчання у Мереф’янській Середній школі №2 та вступив до Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія», який успішно закінчив у 1998 році, отримавши повну вищу освіту. Після закінчення вишу працював провідним інженером відділу матеріально-технічного постачання ВАТ транспортного будівництва «ПІВДТРАНСТЕХМОНТАЖ», а з 2004 року – директором приватного підприємства «Ностро». Мав хист до спорту, завзято тренувався та отримав звання майстра спорту з боротьби.
У 2002 році Святослав одружився, у 2003 у нього народилася донька Анастасія, у 2006 – Софія.
Близько 2008 року Святослав став парафіянином храму Архангела Михаїла у селі Рокитному Харківської області, де у той час був настоятелем архимандрит Никодим (Силко). З благословення настоятеля Святослав приймав активну участь у житті парафії Архангело-Михайлівського храму, а також дуже допоміг у відновленні храму Озерянської ікони Божої Матері на місті явлення цієї святині, у селі Нижня Озеряна.
Із 2011 року Святослав був активним парафіянином нашого Свято-Озерянського храму, ніс послух охоронця та трудився на усіх ремонтно-реставраційних роботах при храмі.
На другому році повномасштабного вторгнення РФ в Україну, у Світлий Понеділок Пасхальної седмиці, 17 квітня 2023 року, Святослав Рибалко добровільно вступив до лав ЗСУ. Вірно служив Батьківщині солдатом 1-го відділення 1-го взводу зенітно-артилерійської батареї в/ч А1376. Віддав своє життя у свято Вознесіння Господнього 13 червня 2024 року у бою під Волновахою Донецької області.
Святослав Володимирович Рибалко. Свято-Озерянський храм; СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ. ПАСХА; 16 квітня 2023 р. Пасхальна Хресна хода
Святослав Володимирович Рибалко на бойовому посту
Назавжди збережемо у своїх серцях пам’ять про цього щиро віруючого, чуйного, доброго, веселого, мудрого, вправного у кожній справі чоловіка.
18 червня 2024 року родичі, друзі та товариші по службі провели Святослава Володимировича у останню земну путь. Чин відспівування звершив архимандрит Никодим (Силко). Висловивши співчуття родині воїна, отець Никодим згадав про численні та плідні труди Святослава на благо Святої Церкви, подякував за його розважливість й життєрадісність, за мужність та сміливість, завдяки яким він не побоявся стати на захист Батьківщини та гідно завершив своє земне життя.
Відспівування Святослава Володимировича Рибалка. м. Мерефа; 18 червня 2024 р.
Слова теплої вдячності також промовили представники Мереф’янської громади та друзі воїна.
БЛАЖЕННИЙ ПУТЬ, ЯКИМ ЙДЕШ СЬОГОДНІ, ДУШЕ,
БО УГОТОВАНО ТОБІ МІСЦЕ СПОЧИНКУ