Понад усім Божим світом плине нині чарівна мелодія Різдва. Звучання її тихе та легке, але його не заглушає грім вибухів та валування нахабних нездар – руйнівників миру. Її гармонія – мов залитий невимовним сяйвом спогад із самого дитинства, завдяки якому розумієш, що ті дивні розповіді про рай – можуть і мають бути правдою. Сила цієї величної музики Свята народження Спасителя – не гучність, бо вона найтихіша, а світло, що перемагає темряву у змучених, зневірених душах. Ще ж є в ній і мудрість, але таємна, яку пізнаєш лише сам на сам, коли прийдеш вклонитися Немовляті – Творцю й Володарю світів, та зазирнеш у Його незбагненні очі. Й тієї ж миті оповиє та зігріє душу всепроникна, всепрощаюча Божа Любов, умить полишать печаль, сум і розпач серце, приймаюче у себе Христа, що Народжується.
Як же підготуватися до цієї найважливішої у нашому житті зустрічі? Постувати розумно, не просто голодуючи, а помірно полегшуючи для себе тягар плоті – щоб вивільнити душу для молитви та богослужінь. Старатись зрозуміти та усвідомити, до чого саме ми готуємо себе цим постом, не обов’язково зовсім відкидаючи зовнішні традиції та обряди (такі, наприклад, як приготування 12-ти пісних страв у Святвечір), але й не дуже на них відволікаючись. Дуже добре напередодні богослужіння прочитати та осмислити богослужбові тексти, молитви та піснеспіви, переклади та тлумачення яких у наш час удосталь доступні. Намагатись, якщо є така можливість, приймати участь у святкових богослужіннях – у Всенічному бдінні напередодні свята, і, дуже бажано, у Божественній Літургії, заздалегідь підготувавшись до сповіді, щоб дійсно очистити душу і з відкритим серцем приступити до Святого Причастя – до зустрічі зі Христом.
Напередодні свята Різдва Христового у Свято-Озерянському храмі звершалися богослужіння Навечір’я та Всенічне бдіння.
У святковий день, вперше від початку війни, було звершено дві Божественні Літургії. Й на ранньому, й на пізньому богослужінні храм був сповнений віруючими, багато хто сповідався та причастився. Дуже радісно, що у нашому місті відновлюється життя, і харків’яни, що повернулися додому, знаходять час відвідати Божий храм.
Святкові богослужіння очолював настоятель архимандрит Никодим (Силко), йому співслужили клірики храму. За богослужінням звучали імена захисників нашої держави із проханням до Бога підтримати їх. Після Богослужінь великий та малий хори храму співали традиційні народні Різдвяні піснеспіви – колядки. По добрій святковій традиції діточкам, що приходили на богослужіння, настоятель дарував набори ласощів.
По завершенні богослужіння вірянам було прочитане Різдвяне послання митрополита Харківського та Богодухівського Онуфрія. Настоятель архимандрит Никодим поздоровив усіх зі святом і закликав замислитися над словами з сьогоднішнього Євангельського читання: «і вклонились Йому, … і … відійшли вони іншим шляхом до своєї землі» (Див. ).
«Саме ці слова, про повернення іншим шляхом, сьогодні особливо звернули увагу на себе. Так само, як і волхви, ми нині прийшли вклонитися Христові, що народився. Й так, як і ці великі мудреці, ми можемо повернутися до себе додому іншим шляхом – тобто іншими, змінившими самих себе. Результатом нашої зустрічі зі Христом у храмі – у молитвах, у таїнствах – має бути змінення нашого життя, наше серце має змінитися на краще. І тоді з храму ми вийдемо іншими – з іншим настроєм, з особливим натхненням. Для того й народився Христос, щоб ми могли стати на інший шлях у нашому житті, на шлях спасіння. І коли ми, з Божою допомогою, починаємо хоча б потроху виправлятися, то цим ми робимо добре не тільки самим собі, а й усім нашим ближнім, а особливо – своїм рідним. На жаль, зараз дуже часто у сім’ях немає порозуміння, ніхто не хоче поступитися, зрозуміти іншого, визнати свою провину. І сім’ї розпадаються, діти залишаються без повноцінного виховання, це дуже погано. Тому всім вам хочу побажати, щоб кожного разу, коли ви приходите поклонитися Христу до храму, виходили ви з нього вже «іншим шляхом» – тобто трохи кращими, трохи чистішими, намагаючись зберегти ту радість і благодать, що даровані вам на Божественній Літургії» – сказав настоятель.
Різдво Твоє, Христе Боже наш, звістило світові світло розуму,
в нім бо ті, що зіркам служили, від зірки навчилися
поклонятися Тобі, Сонцю правди,
і визнавати Тебе, що Ти є Схід з висоти.
Господи, слава Тобі.
Опубліковано присвячене Різдву Христовому нове есе викладачки недільної школи для дорослих Свято-Озерянського храму Галини Василівни Теличко.
