Місячні архіви: Грудень 2022

23 грудня 2022 р.
СВЯТИТЕЛЯ ІОАСАФА, ЄПИСКОПА БІЛГОРОДСЬКОГО

Ікона Іоасафа Білгородського у Свято-Озерянському храміОсь уже чотири роки, відтоді, як було освячено новостворений нижній храм, наша парафіяльна громада перебуває під особливим заступництвом святителя Іоасафа (Горленка). Він був видатним церковним діячем своєї епохи, що близький нам не лише по духу, а й своїм походженням, яке глибоким корінням йде в українську землю. Яким Андрійович належав до шляхетного козацького роду Горленків. Лазар Федорович й Дмитро Лазарович Горленки – прадід та дід Святителя – обіймали посади полковників в Прилуках у другій половині XV – початку XVI віків, за часи Гетьманщини. Його батько Андрій служив бунчуковим товаришем, мати Марія була дочкою гетьмана України у 1727-34 роках Данила Апостола, а бабуся Марія Захарівна – племінницею гетьмана Івана Самойловича.

Гідний спадкоємець славетного роду і справжній духовний воїн, Святитель Іоасаф усе своє життя невпинно веде переможну боротьбу із страстями, що плюндрують образ Божий у людині, із потворством невігластва, із тьм’яним мороком ліності та глупства. Дбале управління монастирем, Лаврою, а потім й величезною єпархією, клопоти по будівництву і відновленню Божих храмів, піклування про належну освіту та моральний рівень священства, таємна допомога нужденним та стражденним, проповідь, що кожному вірянину прямо у серце несе слово Христове – вся діяльність Святителя Іоасафа і кожний його вчинок сповнені любові до Бога та до свого ближнього, ревністю до чистоти Віри Православної. Дійсно, добрим та радісним для всієї Святої Церкви пророцтвом було те дароване батьку Якима видіння, в якому майбутній Святитель стояв у ніг Божої Матері, Ангел покривав дитя архиєрейською мантією й чулися ласкаві слова Пречистої: «Твоя молитва Мені подобається».

Напередодні престольного свята у нижньому храмі було звершено Всенічне бдіння. Зранку в головному приміщенні Свято-Озерянського храму перед іконою Святителя звершили водосвятний молебень із акафістом святому, а Божественну Літургію служили знов у нижньому храмі. Богослужіння очолив настоятель архимандрит Никодим (Силко), йому співслужили клірики храму, міське духовенство й гості у священному сані із Харківської та Ізюмської єпархій. Наприкінці Богослужіння священство, парафіяни і прочани під спів та святкові дзвони звершили Хресну ходу.

Свято-Озерянський храм, Іоасафа Білгородського; 23 грудня 2022 р. Божественна Літургія Свято-Озерянський храм, Іоасафа Білгородського; 23 грудня 2022 р. Божественна Літургія Свято-Озерянський храм, Іоасафа Білгородського; 23 грудня 2022 р. Божественна Літургія Свято-Озерянський храм, Іоасафа Білгородського; 23 грудня 2022 р. Божественна Літургія Свято-Озерянський храм, Іоасафа Білгородського; 23 грудня 2022 р. Хресна хода Свято-Озерянський храм, Іоасафа Білгородського; 23 грудня 2022 р. Хресна хода

Насамкінець настоятель архимандрит Никодим очолив чин славлення перед образом Святителя Іоасафа, після чого привітав священнослужителів й вірян із престольним святом та звернувся до них з пастирським напуттям: «В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Святитель Іоасаф Білгородський народився у Прилуках, навчався та згодом викладав у Києво-Могилянській Академії, був ігуменом Лубенсько-Мгарського Преображенського монастиря на Полтавщині. Перші 19 років свого пастирського служіння він провів на нашій українській землі. А в останні шість років свого земного життя він очолював Білгородську єпархію, до якої на той час входила більша частина Слобожанщини, включно із Харковом та Ізюмом. Святитель Іоасаф дуже багато зробив для духовного відродження нашого краю – будував і відновлював храми, виховував священство, допомагав простим знедоленим людям, підносив безперестанну молитву за наших предків. Одне з найвідоміших для нас його діянь – знайдення Піщанської ікони Божої Матері, за молитвами перед якою Богородиця здійснила і продовжує здійсняти безліч чудес. До цього дня цей чудотворний образ знаходиться у багатостраждальному місті Ізюмі.

Тому, щоб вшанувати цього значущого для нас святого, ми вирішили освятити нижній храм на честь Іоасафа Білгородського Чудотворця, покровителя Слобожанщини. Це перший Святитель нашого краю, який був прославлений у лику святих, він – заступник перед Богом за всю нашу Слобожанську Україну. І сьогодні ми разом з ним попросили у Господа милості для всіх нас у цей складний час, коли триває війна і нас спіткають негаразди й випробування. Молитвами Святителя Іоасафа, нехай Господь збереже наші душі від розпачу і нехай допоможе нам зростити в собі ті чесноти, прикладом яких є він сам.

Одна з таких чеснот, якої ми можемо повчитися – звичай Святителя робити добрі справи та допомагати таємно, не напоказ. Наприклад, допомогу для бідних він передавав анонімно через свого келійника, а коли той не міг, то розносив сам, але переодягнений, так, щоб його ніхто не впізнав. Так він виконував заповідь Господа: “А як ти чиниш ми́лостиню, – хай не знатиме ліва рука твоя, що́ робить прави́ця твоя, щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно” (). Сьогодні ж, впадаючи в чоловікоугідництво, всі поспішають відзвітувати, скільки віддано та пожертвувано. Багато подібних настанов ми можемо почерпнути з життя Святителя Іоасафа. Головне ж для нас – розуміти, що насамперед наше духовне зростання залежить від нашого власного прагнення. Наскільки ми прагнемо Бога – настільки Він нам і допомагає.

Хочу подякувати всім нашим сьогоднішнім гостям. Усьому духовенству, особливо отцю архимандриту Матвію (Пімашину), наміснику чоловічого монастиря на честь Піщанської ікони Божої Матері Ізюмської єпархії. Братія монастиря пережила бойові дії, окупацію, дивом збереглися дерев’яні будівлі монастиря. Сьогодні отець настоятель та братія розділили з нами радість престольного свята. Дякую всім гостям у священному сані, які сьогодні відвідали нас, щоб піднести соборну молитву. Також дякую і всім парафіянам та гостям храму. Втішно бачити, що з кожним роком все більше віруючих збирається для вшанування Святителя Іоасафа Білгородського, молитвами якого хай дарує Господь усім вам здоров’я душевне і тілесне, і нехай допоможе у всіх ваших добрих справах, які ви робите в цьому земному житті, амінь!»


Многоразли́чныя по́двиги жития́ твоего́ кто испове́сть?
Многообра́зныя ми́лости Бо́жия тобо́ю явле́нныя кто исчислит?
Дерзнове́ние же твое́ у Пречи́стыя Богоро́дицы и Всеще́драго Бо́га до́бре ве́дуще,
во умиле́нии серде́чнем зове́м ти:
не лиши́ и нас твоея́ по́мощи и заступле́ния,
святи́телю Христо́в и чудотво́рче Иоаса́фе.


Світлини у великому розмірі


Запрошуємо до вдумливого читання та розмірковування над новими есеями викладачки недільної школи для дорослих Свято-Озерянського храму Галини Василівни Теличко: «Чого насправді ми бажаємо?» та «Я – існую?».

20 грудня 2022 р.
СВЯТИТЕЛЯ АМВРОСІЯ, ЄПИСКОПА МЕДІОЛАНСЬКОГО

Ікона Амвросія Медіоланського у Свято-Озерянському храміСьогодні парафіяни Свято-Озерянського храму відзначають не зовсім звичайне престольне свято – бо ж наразі у нашому храмі немає престолу, присвяченого святителю Амвросію. Але такий престол існував цілих 44 роки, від самого відкриття храму й до 1945 року, коли владика Стефан (Проценко) знов освятив його на честь Усіх Святих, у пам’ять про зруйнований Всіхсвятський Холодногірський храм. Тому цей день залишається для громади парафіян особливим святом і добрим приводом згадати видатну особистість Святителя Амвросія Медіоланського.

Авредій Амвросій народився близько 340 року у місті Тревірі (нині Трір, Німеччина) у багатій і знатній римській родині. Увесь перший період його життя бачиться взірцем зразкової мирської кар’єри – дитинство у шляхетній сім’ї, чудова юридична освіта, вільне та глибоке опанування риторики, ораторського мистецтва, літератури і філософії. Зрештою, посада префекта північної Італії з резиденцією в Медіолані (нині Мілан), яку Амвросій отримав у 33 роки. І саме на такому піці блискучої кар’єри Господь призиває його на Своє служіння, практично проти його бажання та у досить дивний спосіб. Учинився такий збіг обставин, що для майбутнього святителя не залишилося іншого виходу, окрім прийняття єпископського сану – того бажали усі люди й сам імператор, якому він вже не міг не підкоритися.

Після тяжкого боріння, нарешті прийнявши волю Господню, Амвросій, як дійсно цільна і послідовна натура, розпочинає самовіддане служіння й присвячує йому всі свої сили і непересічні здібності. Ставши достеменним речником Святої Церкви – Царства Божого на землі, Амвросій вдало бореться із язицтвом та аріанською єрессю, піклується про належний рівень духовенства, несе народу силу Слова Христового у проповідях (саме його талант зіграв вирішальну роль у наверненні в християнство Аврелія Августина), залишає по собі шерег листів і праць морально-аскетичного та догматичного напрямків. Відстоюючи верховенство морального авторитету Святої Церкви, святитель Амвросій не побоявся публічно засудити імператора Феодосія І Великого за здійснені за його наказом масові вбивства і не допускав його до Святого Причастя аж допоки той не здійснив привселюдного каяття.

Напередодні свята увечері в Свято-Озерянському храмі було звершено Всенічне бдіння. Зранку святкового дня перед іконою Святителя Амвросія парафіяни та священство звершили молебень із акафістом святому. Святкову Божественну Літургію очолив настоятель храму архимандрит Никодим (Силко), йому співслужило духовенство храму та Харківської єпархії. За Літургією священники і віряни молилися про мир на українській землі та позбавлення від ворога, благали Господа умудрити владу, зміцнити воїнство, звільнити полонених, зцілити хворих та прихистити тих, хто втратив домівку.

Свято-Озерянський храм, Амвросія Медіоланського; 20 грудня 2022 р. Божественна ЛітургіяСвято-Озерянський храм, Амвросія Медіоланського; 20 грудня 2022 р. Божественна Літургія Свято-Озерянський храм, Амвросія Медіоланського; 20 грудня 2022 р. Божественна Літургія Свято-Озерянський храм, Амвросія Медіоланського; 20 грудня 2022 р. Божественна Літургія

Наприкінці богослужіння настоятель привітав парафіян з престольним святом та виголосив напутнє слово: «В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Милістю Божою ми намагаємося зберегти традицію святкування Амвросію Медіоланському як престольного свята для нашого храму. Коли, по завершенню будівництва у 1901 році, храм було освячено, у ньому було три вівтарі. Головний – на честь Озерянської ікони Божої Матері, правий – на честь Святого Рівноапостольного Володимира, і той, де ми звершили сьогодні Богослужіння – був освячений на честь Амвросія Медіоланського.

Неподалік від нашого раніше знаходився Всіхсвятський храм, який перед війною був зруйнований безбожною владою. Після закінчення війни почала відроджуватися Харківська єпархія, почали відновлюватись Богослужіння у раніше закритих владою та запустілих храмах. І тоді приснопам’ятний Владика Стефан (Проценко) вирішив освятити цей боковий вівтар нашого храму на честь Усіх Святих – щоб увічнити пам’ять дуже шанованого харків’янами Всіхсвятського храму. Але ми продовжуємо святкувати це свято як престольне, тому що після освячення Ангел Престолу залишається при ньому до самого Другого пришестя Господа нашого Ісуса Христа.

Для кожного, хто спрямований на молитовне життя і духовне зростання, природним є прагнення знати й пам’ятати не тільки історію своїх предків, свого роду, але і свого приходу, того храму, де ми підносимо свої молитви до Господа. Отже, дуже важливо та корисно для нас молитись усім святим покровителям нашого храму.

Свято-Озерянський храм, Амвросія Медіоланського; 20 грудня 2022 р. Божественна Літургія

Тому бажаю всім вам, за молитвами нашого покровителя єпископа Амвросія Медіоланського, Божої допомоги, міцності духу, терпіння, радості. Намагайтеся зберегти цю радість свята для тих, хто на вас чекає вдома, для своїх рідних. Не залишайте надію на Божу допомогу навіть у найскладніших життєвих обставинах!».


Изря́дно сло́во жи́зни стяжа́в, о́тче му́дре,
не усумне́ся высоты́ ца́рския, богонаказа́тельне царя́ обличи́ и умудри́.
Те́м па́че че́стне почте́ся и люде́й свои́х па́ству к Бо́гу наста́ви.
Сего́ ра́ди зове́м ти́: ра́дуйся, Амвро́сие преди́вне.


Світлини у великому розмірі