У Велику Середу у Свято-Озерянському храмі звершувалося Таїстіво Маслособорування. Чин Таїнства очолював настоятель архимандрит Никодим (Силко), йому співслужили клірики храму і священники Харківської та Ізюмської єпархій.

Видатний проповідник Владика Антоній Сурожський у своїх зверненнях до пастви часто згадував, чому це Таїнство, що було встановлено ще за апостольських часів, зараз зазвичай звершується саме на Страсному тижні. Під час Кримської війни 1853—1856 років, за облоги Севастополя, коли хвороба або насильницька смерть загрожували кожному, архієрей міста звернувся до усіх, хто у ньому на той час перебував. Він попросив, щоб кожен приготувався до смерті і до того, щоб постати перед Богом очищеним від усякої скверни. Кожен каявся у своїх гріхах перед лицем смерті, що загрожувала або навіть була неминучою; й потім кожного помазували на зцілення душі, а отже, і тіла, від хвороби, від крихкості, від голодної слабкості.

Зараз ми знову живемо у воєнний час, коли кожної миті нам загрожує насильницька смерть. І, за словом Владики Антонія, всі ми також завжди стоїмо перед обличчям власної смертності. Хвороба вражає кожного у його час, й смерть наша невідворотна. Є хвороби тіла, але також, у поступовому вмиранні людини, є дещо, що належить до її духу: злопам’ятність, ненависть, гіркота, страх, заздрість, ревнощі — всі почуття, що спрямовані проти нашого ближнього. А також ті почуття — або байдужість, — які відчужують нас від Бога, руйнують нас у душі й у тілі так само вірно, як хвороба.

Тому усіма силами мусимо прагнути чистоти, — тілесної, душевної та духовної, невтомно благаючи Бога про чисте серце та правий дух у власних молитвах, та зі вдячністю приймаючи щедрі дари Церкви Христової, один з яких — Таїнство Маслособорування.