Євангеліє від Матвія
Розділ 2436 А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, лише Сам Отець.
37 Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського.
38 Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу,
39 і не знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав, так буде і прихід Сина Людського.
40 Будуть двоє на полі тоді, один візьметься, а другий полишиться.
41 Дві будуть молоти на жорнах, одна візьметься, а друга полишиться.
42 Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш.
43 Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій сторожі прийде злодій, то він пильнував би, і підкопати свого дому не дав би.
44 Тому будьте готові й ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!
45 Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них?
46 Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!
47 Поправді кажу вам, що над цілим маєтком своїм він поставить його.
48 А як той злий раб скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти,
49 і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яницями,
50 то пан того раба прийде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.
51 І він пополовині розітне його, і визначить долю йому з лицемірами, буде плач там і скрегіт зубів!
Розділ 25
1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3 Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.
4 А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.
5 А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!
7 Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.
9 Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.
11 А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!
12 Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.
17 Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.
18 А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.
21 Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.
23 казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
25 І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...
26 І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
30 А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
31 Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
33 І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.
34 Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
35 Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.
36 Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.
37 Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?
40 Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.
41 Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
42 Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,
43 мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.
44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?
45 Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!
46 І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.
Розділ 26
1 І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
2 Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.
Щоб читати Біблію, виберіть потрібні книгу та розділ у віджеті “– Святе Письмо –” та натисніть кнопку “Читати”.